20 лютого – День Героїв Небесної Сотні.
Сьогодні ми вшановуємо відвагу, силу духу і стійкість наших громадян, які
віддали найдорожче ‒ життя ‒ під час Революції гідності (листопад 2013 року ‒
лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи
людини, європейське майбутнє України.
Їх назвали Небесною Сотнею – українців,
які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Вони
гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину.
Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій
вічності.
Герої не вмирають!
Саме цими словами Україна проводжала в
останню путь своїх синів та дочок, тих, хто загинув за свою країну, за свій
народ. Знову від нас пішли найкращі… Ті, для кого справедливість, гідність,
свобода, Україна – були не просто словами, а сенсом їхнього життя.
Історія України мала багато трагічних
періодів, коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинявся
під загрозою знищення. Але завжди у такі періоди найкращі сини і дочки України
піднімались на захист своєї землі.
Холодними зимовими днями і ночами на
Майдані пліч-о-пліч стояли українці і євреї, росіяни та вірмени, грузини і
білоруси. Їх об’єднала українська земля та бажання жити у вільній країні.
20 лютого 2014 року став днем початку
нової історії нашої держави. Тоді Україна на повні груди вдихнула повітря,
насичене горем і журбою…
Нам завжди болітимуть їхні рани… Наші
серця назавжди обпалені сльозами їхніх матерів і батьків, дружин і дітей,
братів і сестер…
Небесну Сотню пам’ятатимуть
завжди, про них обов’язково знатимуть прийдешні покоління, бо Герої не
вмирають! Не люди
по Майдану – Боги ходять,
Ці хлопці тілом й
духом визначні
Слова в них щирі й красномовні –
Вони Вкраїни славнії сини!
Спасибі вам усім звитяжні браття,
Низький уклін від серця до землі,
Ви розпалили не на вулиці багаття,
А в серці кожного жагу до боротьби!
Спасибі вам за кожен день й хвилину,
Яку ви на Майдані провели!
Ви захищали весь народ й країну
Від чорної ядучої чуми.
Спасибі вам, що ви стояли міцно,
Стояли, бо не знали вороття…
Спасибі раненим й загиблим,
Бо не ховали ви від куль свої життя!
Спасибі всім, хто був тут на Майдані
Й хто руки свої досі не зложив
Спасибі й тим, хто думкою за нами
Хто плакав гірко, вірив і молив…
Спасибі серцем і душею,
Я щиро це і палко говорю!
Як крикнуть: «Слава Україні!»
«Навіки слава!» – я завжди скажу!
Світлана Пазиченко
"Небесна Сотне, Ви тепер святі!"
|
Пам’ять, стій, зупинись на хвилину, Серце від болю замри. Згадаймо трагічну сторінку, Згадаймо Вас славні сини. Як журавлі, що ринули у небо, Покинувши цей грішний світ Лишили по собі кривавий, Та героїчний слід… Вони не думали, що буде Не думали про щастя чи добро. Вони ішли… Ішли назустріч смерті, І страху зовсім не було. Небесна Сотня – герої незборені, Найкращі, найвідважніші сини, Яскравим сяйвом в небі засвітились, Щоб інші мріяли, любили і жили… |
Немає коментарів:
Дописати коментар