вівторок, 28 червня 2022 р.


Правовий ігроленд:

"Ми всі дружно підростаємо і права свої вивчаємо."

Конституція України - основний закон держави, який захищає кожного громадянина, а особливо права дитини.

Для того, щоб діти краще знали свої права,зрозуміли їх зміст ми використали сюжети казок:"Попелюшка"(кожна дитина має право на любов,турботу, сім'ю), "Лисиця і журавель"( порушено право на харчування) та інші.




















неділя, 26 червня 2022 р.





Бібліотека с.Пониковиця - Смільно Бродівської ТГ.
Вook- десант у Народному домі с.Ковпин :  "Бібліоліто запрошує !".
Літо для багатьох дітей - улюблена пора. Адже  це довжелезні канікули, прогулянки, цікаві забави, мандрівки й пригоди, а також можливість читати багато книг.
Цікаві книги ,конкурс:
"Вгадай, хто я?Із якої казки?" зібрали дітей на літературному майданчику.



























неділя, 22 травня 2022 р.

День вшанування : 

            "Герої завжди поміж нас"



Ми всі життям завдячуєм героям 
– Далеким, близьким і в новітній час,
 Які своєю праведною кровю
 Від всіх незгод оберігають нас.
 Микола Ткач


Ідея Свята Героїв виникла у середовищі українських націоналістів. Уперше офіційно воно було запроваджене постановою ІІ Великого Збору ОУН, який відбувся у квітні 1941 року в Кракові: «Обов’язуючі організаційні свята є: свято соборності 22 січня, свято Героїв революції дня 23-го травня і День боротьби 31 серпня».

Дата 23 травня була вибрана не випадково. У травні за суперечливих обставин загинув ідеолог українського самостійництва Микола Міхновський. 23 та 25 травня були вбиті лідери українського визвольного руху Євген Коновалець та Симон Петлюра.
Свято Героїв під час Другої світової війни та після її завершення відзначали учасники визвольного руху.

Цього дня члени та юнацтво ОУН проводили закриті святкові зібрання (сходини). Кімнату, в якій відбувалися подібні заходи, прикрашали прапорами та портретами Міхновського, Коновальця та Петлюри. Передбачалося дотримання певного церемоніалу, складовими якого було вшанування пам’яті полеглих героїв хвилиною мовчання, зачитування наказу крайового Провідника, виголошення коротких промов та складання присяги новими членами організації. Такі сходини зазвичай тривали до півгодини.

Для широкого загалу, де було можливо, проводилися «масові» святочні зібрання. Біля могил місцевих героїв збиралися люди, співали гімн України, марш «Зродились ми великої години», виголошували промови. 

Після 1991-го року свято стало набувати популярності, особливо в Західній Україні. У 2014 році масштабні відзначення Дня Героїв відбулися у Волинській, Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях.

Наразі свято не є офіційним, але традиція вшанування героїв 23 травня міцнішає. Особливо, з огляду на те, що з 2014 року українці відстоюють територіальну цілісність та право на вільний вибір розвитку своєї держави у війні з Російською Федерацією, яка анексувала Крим та окупувала частину Донбасу. На жаль, ряди героїв, які віддали своє життя в останні шість років, поповнюється чи не щодня.



 

Поетичний онлайн марафон: "Вірші народженні війною".






 Йшла жінка сильна по землі.

Там, де цвіли тюльпани
Сьогодні танки у вогні,
І крики, біль і стони.
Йшла жінка мужня по землі.
Уламки скла впивались в тіло
Вона ішла із поглядом німим
Не помічала ран, лиш серце так боліло.
Йшла жінка горда по землі
Руїни скрізь, вибоїни, уламки.
Ось черевик, ось чобітки, рюкзак
А там, в снігу дитячі санки.
Йшла жінка-мати по землі
Вся зранена і втомлена, та щира,
Не дивлячись навкруг, лише вперед
A там...дитячі іграшки, сімейні фото і...могили.
Йшла жінка- берегиня пo землі
Йшла мовчки, в голові слова засіли
За що? Чому? В чому моя вина?
Що молодими мами посивіли.
Йшла жінка, просто жінка по землі
Не плакала вона, ридала!!!
На місці де проходила вона,
Трояндами земля вся оживала.

                       Поетичний онлайн марафон: "Вірші народженні війною"

Вишиває доля рушник Україні,
Підібрала червоні і чорні нитки,
Полотно постелила із Сходу святині,
Там де зброя війною керує людьми.
Вишиває нитками і стиха віщує,
Сум із болем у хрестик кладе,
Плач і розпач та неволями чує,
Орнамент у часі самостійно гряде.
Обриваються нитки життя волосини,
Та руйнується голкою штрих,
Сенс зіграли у часі секунди й хвилини,
Матерів заховати і діточок малих.
Вишиває роками в полотні України,
Де збіжжя в колоссях і неба блакить,
Буде кожна на нім щаслива людина,
Як вкладеться барвисто шовковистою нить...



                                          День вишиванки.

Усе навколо завмирає,
Коли вдягаю вишиванку.
Лиш серце радісно палає,
Мов промінь сонця на світанку.