Інформ – досьє: « Великодні традиції в Україні».

Великодні традиції в Україні поєднують глибокі християнські звичаї та давні народні обряди, символізуючи відродження життя. Головними атрибутами є святкове богослужіння, освячення великоднього кошика (паски, писанки, крашанки), родинна трапеза, привітання «Христос Воскрес!» та обливаний понеділок. 

Основні традиції святкування.

Напередодні, у Страсну суботу, українці збирають кошик, який обов'язково накривають вишитим рушником. До нього кладуть паску (символ хліба життя), писанки та крашанки (символ воскресіння), сир, масло, ковбасу, хрін та сіль.

Більшість вірян відвідують нічне богослужіння, яке завершується освяченням їжі та хресним ходом.

Святковий день починається з молитви та розговіння освяченою їжею. Традиційно, сім'я починає трапезу з того, що ділить одне освячене яйце на всіх, що символізує єдність родини.

Популярна забава — «битки» крашанками, коли учасники перевіряють, чиє яйце міцніше.

На Західній Україні біля церков водять танки, співають веснянки-гаївки, влаштовують ігри, особливо для дітей та молоді.Наступного дня після Великодня хлопці обливають дівчат водою, що символізує очищення, здоров'я та весняне оновлення.На Гуцульщині зберігається звичай палити багаття, що символізує світло Воскресіння. 

 «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!».

 Великдень — це родинне свято, коли відвідують рідних, обмінюються подарунками (діти ходять «хрестувати»).

Вітаються: «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!».

У свято не працюють, не сваряться, не викидають освячену їжу, а діляться нею. 

 

 

 

Народознавча сторінка:

 «  Вербна неділя настала сьогодні, квітне у лузі верба запашна».

Вербна неділя, що відзначається за тиждень до Великодня, символізує вхід Ісуса Христа до Єрусалима. Хоча в Біблії згадуються пальмові гілки, в Україні їх замінили вербою, яка першою розпускається навесні, символізуючи відродження життя. Освячена верба — символ весняного відродження, щастя і благословення для вашого дому.

Ось кілька цікавих фактів про свято:

·         Народні назви: В Україні це свято також називають Вербницею, Квітною, Цвітною, Шутковою або Бечковою неділею.

·         Традиція «биття» вербою: Освяченими гілочками прийнято легко бити одне одного, примовляючи: «Не я б'ю, верба б'є, за тиждень Великдень!». Вважається, що це додає здоров'я.

·         Лікувальні властивості: У давнину вірили, що якщо з'їсти кілька «котиків» (бруньок) верби, це вбереже від хвороб горла та безсоння.

·         Захист дому: Освячену вербу не викидають. Її зберігають за іконами як оберіг від хвороб, пожеж та злих сил. Торішню вербу зазвичай спалюють.

·         Символ води: Верба росте біля води, тому існує приказка: «Де срібліє вербиця — там здорова водиця». 

·         Освячена верба — символ весняного відродження, щастя і благословення для вашого дому. Але де ж її покласти, щоб вона принесла максимум добра і гармонії?

·         На святому місці: Поставте вербу на видному місці в оселі — на столі чи в центрі кімнати. Так вона буде розповсюджувати своє благословення по всьому дому, створюючи атмосферу миру. Ідеально підходить також місце біля ікон — це додасть вашому дому духовної сили і захисту.

·         Біля вхідних дверей: Поставте вербу біля дверей, щоб вона охороняла ваш дім від негараздів і приносила удачу та благополуччя.

·         На підвіконні: Гілочка на підвіконні, де її заряджає весняне сонце, стане символом процвітання і удачі для вашої родини.

·         Не забувайте, що освячена верба — це не просто гілочка, а потужний символ, який несе в дім мир, щастя і гармонію. Тому важливо вибрати для неї правильне місце, щоб її енергія приносила тільки найкраще.

 

 Книжкова мандрівка: 

« Чарівний світ Книголенду».

Щороку 2 квітня уся всесвітня спільнота відзначає Д 

Міжнародний день дитячої книги .Це свято привертає увагу всіх дітей та їхніх батьків до надзвичайної важливості книжки в житті юних читачів. Адже саме вона відкриває малятам двері у великий та незнайомий світ, знайомить з невідомими раніше істотами, розкриває таємниці життя, сприяє становленню особистості. Свято вирішили відзначати 2 квітня, тому що в цей день народився автор улюблених дитячих казок – Ганс Крістіан Андерсен.

 Ідея виокремити спеціальний день для популяризації книги серед юних читачів належить німецькій письменниці, авторці творів для дітей та активній громадській діячці – Еллі Лепман. Саме вона є засновницею Міжнародної ради з дитячої книги, за рішенням якої у 1967 році було впроваджено День дитячої книги. З перших днів це рішення було позитивно сприйняте в різних куточках світу, а свято відразу набуло всесвітнього значення.

Варто сказати, що Елла Лепман виступала за створення окремої нагороди, щось на кшталт Нобелівської премії, тільки в галузі дитячої літератури. Так з’явилася Міжнародна премія імені Г.К. Андерсена. Нагороду почали видавати ще в половині 20-го століття, нею вшановують найкращих авторів та ілюстраторів дитячої книги. Нагороди вручаються на з’їздах Міжнародної ради з дитячої книги.

Так склалося, що кожного Міжнародного дня дитячої книги найпопулярніший дитячий автор пише послання, адресоване найбільш юним читачам, а найкращий ілюстратор створює яскравий плакат, присвячений цьому дню. В 1973 р. та в 1979 р. почесних нагород за найкращу дитячу книгу були вшановані відомі українські письменники Богдан Чалий та Всеволод Нестайко.

ППершими дитячими творами були перекази, розповіді, оповідання, пісні, що передавалися в усній формі. Вони були покликані розважати та навчати малечу. Та перші серйозні кроки зі створення дитячої літератури з’явилися тільки у 18 столітті після того, як заговорили про інститут дитинства. До цього діти ставилися на однаковий рівень з дорослими, тому окремої спеціалізованої літератури для них не випускали.

Так, в 1744 році світ побачила перша дитяча книжка розважального характеру під назвою "Маленька гарненька кишенькова книжечка". Її автором та видавцем був популяризатор дитячої книги тих часів – Джон Ньюбері. Видання відрізнялося гарною обкладинкою та захоплювало дітлахів веселими іграми та яскравими ілюстраціями.

Жан-Жак-Руссо – ще один відомий філософ, який зробив неабиякий внесок у розвиток дитячої літератури. Він стверджував, що дітей треба виховувати, враховуючи їхні природні здібності та зацікавлення. Одним з письменників, який дотримувався філософії Руссо, був Томас Дей. Його перу належать багато творів для дітей.

В 19 столітті відомий данський письменник Г.Х. Андерсен займається збором народних казок Європи. З цією метою він навіть відправляється в подорож містами та селами Європи. Так само як брати Грімм, які зробили збірку казок Німеччини, він робить збірку казок європейських країн.

Пізніше з’являються захопливі твори різних дитячих авторів, які у своїх роботах покладаються на дитячу уяву. Розвиток друкарства, поширення грамотності серед широкого загалу, поява нових читачів, зниження ціни на друковані видання – все це призводить до підвищення попиту на дитячі книжки. А 1865 рік ознаменувався появою нового стилю у створенні дитячої літератури, оскільки світ побачила фентезійна книга Льюіса Керолла – "Аліса в країні чудес".

Перша друкована дитяча книга в Україні з’явилася в 1574 році. Це було навчальне видання під назвою "Руська граматика, або Буквар". Підручник видав перший український книговидавець Іван Федоров у львівській друкарні. До складу видання увійшла абетка, а також зразки та вправи читання. В ці часи здебільшого випускалися навчальні дитячі книги. А вже у 18 столітті починають виходити книги для читання.

Відомими дитячими письменниками тих часів були Іван Максимович, Ігнатій Максимович, Іван Пашковський, Григорій Сковорода тощо. У своїх оповіданнях для молоді Іван Максимович торкається морально-етичних тем, а от його брат Ігнатій захоплюється написанням од. Юнаки та дівчата захоплювалися поезією Івана Пашковського, який любив пожартувати та часто писав про перші юнацькі почуття та захоплення. Вперше просвітницькі ідеї в дитячій літературі з’явилися завдяки Григорію Сковороді. Його відомі дитячі твори: "Ой пташино-жовтобоко", "Гей, поля, поля зелені", різноманітні байки, епіграми тощо.

Величезний вклад у розвиток дитячої української книжки зробив Іван Франко. Під кінець 18-го – на початку 19-го століття виходять казки та оповідання для маленьких читачів. Автор не просто пише казки, а намагається скерувати дитячу уяву від казкових героїв та подій до реалій справжнього життя. Франкові оповідання розповідають про життя простих сільських дітей – "Малий Мирон", "Грицева шкільна наука", "Під оборогом", "Олівець" та багато інших. Діти з захопленням зачитувались казкою "Лис Микита".

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ДИТЯЧІ КНИГИ ТА ЇХНІХ АВТОРІВ

 

 

 

 

 #RiseUkraine

Наші заняття з раннього розвитку дітей Rise Ukraine продовжуються.

Цікаве спілкування, читання книги з елементами гри, творче заняття на уважність, графомоторика ( правильне утримання олівця, точність і плавність рухів) допомогли весело і корисно провести заняття.

 #Всесвітній_день_поезії

Поетичне знайомство:

"І кожне слово до душі, до

 серця".

Андріана Цюцик - молода, талановита дівчина для якої поезія стан душі. 

Народилась у

с. Багнувате Турківського району, з 2006 проживає с. Пониковиця.

Її поетичні твори не просто слова, це те, що розпалює вогник у наших душах, змушує  плакати та насолоджуватися життям, кожне слово лунає солодкою піснею.

***💙💛***

Куди ж ви повертаєтесь,лелеки?

Хіба не видно вам із висоти,

Що на землі тут справжнє пекло,

Що люди всі страждають від війни

Хіба ви не втомилися,лелеки?

Летіти з чужини сюди,

Чи ви прибули рятувати

Людей від вражої війни?

Чи ви прибули небо нам закрити

Красою неосяжного крила?

Чи ви хотіли  в небі збити

російського проклятого орла?

Лети, лелеко, над землею,

Неси краси ,свободи оберіг

І принеси до кожного в оселю

Святі слова:"Народ наш переміг!"

Автор: Андріана Цюцик 💙💛

 Казкове спілкування: «У світі казки чарівної»

20 березня у всьому світі відзначають День казки — свято чарівних історій, які наповнюють дитинство світлом, добром і дивами. Казки допомагають дітям пізнавати світ, вірити в справедливість, дружбу та силу добра, а ще — дарують безцінні моменти теплих сімейних читань. Адже немає нічого затишнішого, ніж мамин голос, що розповідає улюблену казку перед сном.

 

 

Поетичний інформ - коктель: Ліна Костенко « Затишно дітям у пазусі казок».

19 березня поетеса-шістдесятниця Ліна Костенко святкує своє 96-річчя. Протягом своєї творчої кар’єри вона стала символом  української літератури і натхненням для багатьох поколінь українців.

Ліна Костенко – одна із найвідоміших українських письменниць сучасності. Поетеса створила чимало дитячих віршиків, які будуть цікавими вашим діткам.

Творчість Ліни Костенко для дітей — це особливий світ, сповнений магії природи, доброти та щирих емоцій. Найвідомішою дитячою збіркою поетеси є «Бузиновий цар», яка стала класикою української літератури.

 Вірші Ліни Костенко для дітей відзначаються яскравою образністю, ритмічністю та мелодійністю. Вони легко запам’ятовуються і дуже подобаються маленьким читачам.

Найпопулярніші вірші для дітей

Поезія Ліни Василівни допомагає малечі пізнавати світ через яскраві образи та мелодійне слово: 

·         «Бузиновий цар» — казкова історія про таємничого мешканця саду.

·         «Затишно дітям у пазусі казок» — вірш про магічну силу вечірніх оповідей. «Польові дзвіночки» — про природу та маленького джмеля.

·         «Сунички» — теплий літній вірш про лісові ласощі.

·         «Білочка восени» — про працьовиту тваринку, що готується до зими.

·         «Крила» — хоч цей твір часто вивчають у старших класах, його метафора про духовну силу зрозуміла та важлива навіть дітям. 

Видання та ресурси

1.    Книги: Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» випустило оновлене ілюстроване видання «Бузиновий цар», яке вважається одним із найкрасивіших дитячих видань творів поетеси.

2.    Аудіо та відео: На платформах на кшталт YouTube можна знайти аудіовірші, які допомагають дітям легше сприймати та вивчати поезію напам'ять.