субота, 26 листопада 2022 р.

Історико-літературна довідка: "Сторінка з історії Голодомору"




Перша українка, яка розповіла світу про Голодомор в Україні 1932-1933 рр. і сама померла від голоду.

МІЛЕНА РУДНИЦЬКА - доктор фiлософiї та голова Свiтового союзу українок, яка домоглася аби питання Голодомору в Україні винесли на розгляд Лiги Нацiй та Мiжнародного Червоного Хреста. Вона була першою, хто розповiв свiтовi про цю трагедiю.


Народилася Мiлена 15 липня 1892 року у Зборовi на Тернопiльщинi. Пiсля раптової смертi батька у 1906 р. її мати з дiтьми переїхала до Львова. Початкову освiту Мiлена здо­була вдома, згодом  навчалася у кла­сичній гiмназiї у Львовi та на фiлософському факультеті Львiвського унiверситету, де отрима­ла диплом учителя фiлософiї i мате­матики. Продовжила навчання у Вiдні.

 Мілена вийшла заміж за Iвана Лисяка, ад­воката та економiста, талановито­го журналiста-редактора. У роки Пер­шої свiтової вiйни їхня оселя у Відні була центром зустрiчей української еміграційної елiти. Зокрема, постiйним гостем був Євген Коновалець.

Професiйну кар’єру Мiлена розпоча­ла в Учительськiй семiнарiї у Львовi, згодом викладала на вищих педаго­гiчних курсах.  Наприкiнцi 1920-х рр. вона залишила пра­цю вчительки й цiлком присвятила се­бе громадськiй та полiтичнiй роботi.

Будучи здiбною органiзаторкою, очо­лювала низку жiночих рухiв та об’єд­нань. Зокрема, працювала в центральнiй управi Союзу українок у Львовi, Укра­їнському жiночому конгресi у Станiсла­вовi,  презентувала укра­їнський рух на мiжнародних жiночих конгресах.

У 1928 року Мiлена очолила Союз українок i стала делегаткою Сей­му Польщi вiд Українського нацiональ­но-демократичного об’єднання (УНДО). У парламентi вона смiливо й напо­легливо захищала українську націю:вiдважно критикувала польську владу за переслi­дування української культури, руйну­вання української школи й Церкви, за­суджувала пацифiкацiю українцiв на початку 1930-х рокiв.

У час Голодомору вона була заступником голови Українсько­го громадського комiтету рятунку України у Львовi, головним завданням якого було розповiсти свiтовi про масовий голод на українських землях у складi СРСР та органiзувати масштабну допомогу голодуючим. Члени комiтету провади­ли просвiтницько-органiзацiйну дiяль­нiсть: писали до мiжнародних органi­зацiй, засновували комiтети допомоги українським селянам, звер­талися до свiтових полiтичних дiячiв, влаштовували мiжнароднi конферен­цiї та зустрiчi. Сама Мiлена була од­нiєю з тих, хто активно органiзовував допомогу потребуючим.

 За сприяння міжнародних жiночих органiзацiй та пiдтримки впливових українських полiтичних дiячiв за кордоном їй вдалося переконати президента Лiги Нацiй — прем’єр-мiнiстра та мiнiстра закордонних справ Норвегiї доктора Югана-Людвiга Мовiнкеля — винести питання допомоги голодуючим України на обговорення Ради Лiги Нацiй.

29 вересня 1933 року в Женевi вiдбулося засiдання Лiги Нацiй за участі 14 держав. Пiд час засiдання Мiлена разом з iншими представниками української делегацiї  очiкувала результатiв у коридорi палацу Вiльсона, тодiшньої резиденцiї Лiги Нацiй. Пiсля кiлькагодинного обговорення стали вiдомi деталi. Президент Мовiнкель чотири рази брав слово, щоб переконати представникiв країн-учасниць у важливостi допомоги жителям України. Вiн заявив, що норвезький народ готовий на найбiльшi жертви, щоб допомогти голодуючим, i закликав великi народи до мужнього виступу й жертовностi. Проте представники великих держав були зацiкавленi у спiвпрацi з СРСР i не пiдтримали заклику Мовiнкеля. Вони аргументували це тим, що СРСР не є членом Лiги Нацiй, i, таким чином, голод — внутрiшня проблема країни.Але більшість проголосувало "проти". 

У грудні 1933 року Мiлена Рудницька виступила на мiжнароднiй конференцiї у Відні з закликом чинити тиск на радянську владу. Проте прихильники СРСР заперечували масовий голод в Українi, усiляко замовчували будь-яку правдиву iнформацiю.


Пiзнiше з болем у душi Мiлена Рудницька у своїй працi “Боротьба за правду про Великий Голод” напише: “Двадцять п’ять рокiв тому, навеснi 1933-го року, масовий голод на Українi, зорганiзований Кремлем для зламання опору українського селянства проти колективiзацiї та для приборкання непокiрливого українського люду, дiйшов був до вершкового пункту… Уся Україна, вздовж i впоперек, була дослiвно вкрита трупами… Нема сумнiву, що Великий Голод був найбiльшою катастрофою, яку Україна пережила протягом усiєї своєї iсторiї”.


Мiлена Рудницька впродовж усього життя невтомно пропагувала українську iдею в Європі, працювала в рiзних жiночих рухах. Свiй талант патрiотка виявила й у царинi лiтератури, написавши низку публiцистичних праць.


Але постійним і пекучим болем Мілени було усвідомлення, що тоді, в 1933 році, українців можна було врятувати від голодної смерті, але через небажання лiдерів великих європейських країн, цього не відбулося. Очевидно, тому у вiцi 83 рокiв вона свiдомо вiдмовилася вiд їжi. Померла 29 березня 1976 року в Мюнхенi, де й була похована. Пiсля проголошення Україною незалежностi, у 1993 роцi її перепоховали у Львовi в родиннiй гробницi на Личакiвському цвинтарі.



Акція "Незабудки пам'яті"

 #Памятаємо_Єднаємося_Переможемо

90 роковини Голодомору- геноциду в Україні.

Квітка незабудка - символ пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Вона нагадує нам і нашим дітям про те, що ми не маємо права забути мільйони жертв Голодомору.

Квітка складається з двох кольорів- синього і жовтого - кольорів вільної та незалежної України.

Тендітна блакитно - жовта квітка кличе нас:" Не забудь! Не забудь жертв Голодомору".





















понеділок, 21 листопада 2022 р.

 #Ювіляр_року

Літературний парк:" Афоризми Григорія Сковороди".



Великий український філософ, гуманіст, поет Сковорода Григорій Савич. Народився 22 листопада(3 грудня)1722 року в селі Чорнухах на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака. Батьки відзначалися побожністю, миролюбством, гостинністю, чесністю.
Зростаючи у середовищі мудрої праведності, їхній син з ранніх літ відзначався схильністю до зосередженості на своєму внутрішньому світі, твердістю духу, великим бажанням до науки і знань.
Людина виняткових здібностей і гострого розуму, Г.Сковорода здобув в Київській академії глибокі знання з філософії, вітчизняної, античної, західноєвропейської літератур, досконало опанував кілька іноземних мов, серед яких були латинська, грецька, німецька.
Творча спадщина великого філософа стала невичерпним джерелом мудрості й життєдайної наснаги для українського народу на довгі-довгі віки. Вона злободенна й сьогодні. Вона актуальною буде і завтра. Межі духовному вдосконаленню людини так і не визначено .













Репортаж з минулого: «Хто вмирає в боротьбі- в серцях живе повіки».





 
Україна – це територія гідності й свободи .Такими нас зробила не одна, а дві революції: наш Майдан 2004 року, який був святом Свободи і революція 2013 року- Революція гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.
Після Майдану ідо цих пір на території нашої держави немає спокою,продовжуються військові дії. Але ми віримо у те, що прийде світлий день Перемоги.





 











четвер, 10 листопада 2022 р.

Творча майстерня: " Закладки мають різний колір: білий, жовтий,кольоровий"

 


Цікаво, захоплююче, творчо пройшло заняття з учнями 1 класу Пониковицького закладу загальної середньої освіти.

Щиро дякую Гутник Наталії Ігорівні за чудових вихованців.

Щоб відкрити без вагання у підручнику сторінку

Необхідну для читання, де чомусь зробив зупинку,

Щоб завдання пам'ятати, сторінок не загинати,

Зайвий раз їх не гортати, щоб завжди книжки тримати

У належному порядку- зробимо зручні закладки.