неділя, 29 січня 2023 р.

 #Релаксуємо_у_бібліотеці

Бібліо-реклама:  "Розумні забавки".

Любий друже! Завітавши у нашу бібліотеку ти не тільки знайдеш вірного друга -Книгу,але зможеш малювати, грати ігри, розвивати логічне мислення завдяки книжечкам з ребусами,загадками,головоломками, які чекають на тебе.





 #ВклонімосьГеромКрут

Поетичний навігатор в минуле:" Велич бою під Крутами".



Скрипів мороз, ревіли хуртовини,

Ви йшли на смерть ,гарячі,молоді,

За те, щоб жити в вільній Україні

Життя своє поклали ви  тоді.

29 січня день пам'яті Героїв Крут. Бій, що відбувся в 1918 році молоді студенти протистояли армії більшовиків з 5000 чоловік. Бій тривав 5 годин .










четвер, 26 січня 2023 р.


Бібліо - акція: " Запрошуємо у бібліотеку з братиком (сестричкою)."
Завітай до бібліотеки з братиком (сестричкою)  і ти поринеш у чарівний світ казки, неймовірних пригод , помандруєш у світ з книжковими героями. Цікаві книги чекають на тебе і твоїх братиків ( сестричок).
Юні читайлики родина Дубас Софійка і Артем та Кочубей Даринка.


субота, 21 січня 2023 р.


Арт-інформ:"Степан   Чарнецький - автор гімну українських стрільців"

21 січня виповнюється 142 роки від дня народження Степана Чарнецького - поета. журналіста, актора, театрального діяча, автора гімну Українських січових стрільців "Ой, у лузі червона калина" (1881-1944).

Народився Степан Чарнецький в с.Шманьківці (нині Тернопільщина) тринадцятою дитиною в родині. До 12 років він говорив польською мовою, його мама була з полонізованого німецького роду, але  пізніше почав навіть робити зауваження студентам-українцям, які в побуті не спілкувалися українською. Його племінниця  зазначала, що саме він її зробив українкою.

Навчався у Львівській реальній школі і Львівському політехнічному інститут, але покинув політехніку, захопившись літературою і театром, друкував вірші і фейлетони, рецензії на театральні вистави, перекладав для українського театру п’єси і лібрето опер з німецької та польської мов.

У 1908 р. вийшла перша збірка Степана Чарнецького “В годині сумерку”. У 1913-- 1914 рр. він працював режисером і художнім керівником театру “Руська бесіда”.

Під час Першої світової війни Степан Чарнецький був мобілізований до війська, але за станом здоров’я звільнений від служби. Друкувався в пресі, пізніше був референтом преси у Львівському магістраті.

Після 1939 р. Степан Чарнецький працював науковим співробітником Львівської наукової бібліотеки (нині - Львівська наукова бібліотека імені В.Стефаника НАН України).





 #Україна_Соборна_Разом_до_Перемоги

Бібліотека с.Пониковиця-Смільне. Народний дім с.Ковпин.



Літературний хіт-бек:

"Соборній Україні слава нині і повік."

Україно моя! Пресвята й неподільна.

Якби ворог не мріяв тебе розділить,

Ти земля дана Богом нам,рідна і вільна

І тобі, Україно, єдиною жить.

( Н.Красоткіна).









пʼятниця, 20 січня 2023 р.

 #Книжковий_ланцюг_єдності

Бібліотека с.Пониковиця -Смільне приєднується до флешмобу , який проводить Молодіжна секція Української бібліотечної асоціації.

Шухевич Микола:"Місячне коромисло", "Час у дзеркалі серця". Львівська область.

Все буде Україна!




вівторок, 17 січня 2023 р.

Літературно – краєзнавча розвідка : « Незагублена українська людина» ( Анна – Марія Голод).

 


16 січня 105 років від дня народження Анни – Марії Миколаївни Голод ( 1918 – 2003). Автор  поетичних збірок « Чотири пори року. Поезії 1972 – 1976)» ( Мюнхен – Нью –Йорк , 1978), « Стрімка моя вулиця» ( 1988) та збірки оповідань « Янголи у наймах. Старосвітські легенди» ( 1995) за мотивами галицьких легенд. За збірку прозових творів « Люстра пана Севастьяна» ( Київ, 1998)  у 1999 році стала лауреатом  Літературної премії імені Лесі Українки. Серед її оповідань, зокрема, « Як Михайло з духами розмовляв»  про свого вуйка о.Михайла Туркевича  пароха с. Поникви ( деякі джерела пишуть, що Пониковиці).

Пані Голод відома українська поетеса, прозаїк, сатирик та літературознавець. Народилася у Львові в родині священика УГКЦ. Пізніше її сім’я переїхала до Рогатина. Після смерті батька, Марія-Анна Голод закінчила у Львові гімназію Сестер Василіянок та торгівельні курси, після чого працювала в банку. Після Другої світової війни Анна – Марія  разом з чоловіком та дітьми переїхала до Едмонтону, а пізніше в Торонто. Там вона почала студіювати історії мистецтва та антропологію в Торонтському університеті. Перше, що зауважуєш, читаючи спогади  - мінімум політичного контексту. Проте, текст насичений детальним описом різних сфер життя мешканців маленьких містечок міжвоєнної Галичини, а пізніше - Львова та воєнного Кракова. Зокрема, в книзі спогадів привідкривається завіса над такими аспектами життя як водопостачання , тонкощі ведення сільського господарства та торгівлі в маленьких містечках, національна кухня, хвороби, шлюбні церемонії  та ін. Напрочуд цікавим є опис стратегій отримання посад греко-католицькими священниками наприкінці існування Австро-Угорської імперії, адже кожне таке призначення впливало на «перерозподіл сфер вапливу» в конкретному містечку.

Михайло Туркевич – герой оповідання своєї племінниці  Марії - Анни Голод « Як Михайло з духами  розмовляв» в якому авторка стверджувала , що  він володів даром ясновидіння, спілкувався з душами померлих.

Туркевич Михайло Миколайович (1877 –1957) – український галицький релігійний діяч греко-католицький священник. Парох села Пониква( 1909- 1944) Підкамінський декан УГКЦ. Висвячений на священника в 1900 році. Працював на парафіях в селах  Тисів (1900 -1903, приватний працівник), Сухоріччя( парох,1903-1909)та Пониква –з 1909 року, у 1924 –  1925 роках душпастирював також в селі Суходолах. З 1921 року був деканом Підкамінського деканату.

Помер у с.Пониковиця, де й похований.