Акція «Вишита стрічка пам'яті»

Цьогоріч в Україні до Всесвітнього дня вишиванки започатковують нову щорічну акцію «Вишита стрічка пам'яті» на честь полеглих захисників України.

Ця ініціатива, організована ГО «Всесвітній день вишиванки» та платформою «Меморіал», закликає кожного українця вшанувати захисників і захисниць, які віддали життя за нашу свободу.  Символічну вишиту стрічку, що є втіленням нашої любові та вдячності, ми прикріплюємо біля світлин героїв. Головна мета заходу — започаткувати стійку традицію гідного вшанування полеглих воїнів, завдяки чиєму подвигу ми взагалі маємо можливість вільно одягати наше національне вбрання.

 #Rise_Ukraine

Літературно-ігрова мандрівка:

"Мальовнича моя Україна".

Дивовижну мандрівку Україною ми здійснили за допомогою гри та книги. 

Кожна область, місцевість має свої історичні пам'ятки, звичаї та традиції.

Нам було весело і цікаво мандрувати.

Флешмоб: "День вишиванки у бібліотеці."

Вишиванка є символом краси, здоров'я і щасливої долі. Її вважають оберегом української нації. Вишита сорочка символізує сімейні цінності – пам'ять роду, вірність і любов. Сьогодні День вишиванки не національне свято, а всесвітнє. 

День вишиванки – свято, покликане сприяти єдності й процвітанню українського народу. Відзначається в третій четвер травня. У 2026 році День вишиванки припадає на 21 травня.

 

 #cyfra_library

#Хаб_Цифрової_освіти_в_бібліотеці.

Як захистити свої персональні дані? Як залишитися безпечним в цифровому світі? Чому важливо захищати персональні дані? Про це сьогодні ми говорили на індивідуальному занятті.

 #Rise_Ukraine

Інтегроване заняття:

"Диво квітка - кульбаба".

13 травня -Всесвітній день кульбаби, свято що символізує силу сонця, щастя, початок справжнього тепла.

Сьогодні на черговому занятті з раннього розвитку ми знайомилися з рослиною кульбабою, як росте, її цілющі властивості, провели пальчикову гру , прочитали казки Т. Стружко "Кульбаба і дощик", "Кульбаба і жабка" і звичайно створили цікаву аплікацію.

 #RiseUkraine

Вміння адаптуватися в колективі, комунікація, вироблення навичок слухати і прислухатися до друзів, спільна робота в колективі- це тема нашого заняття з раннього розвитку дітей за програмою Rise Ukraine.

Заняття пройшло цікаво і залишило у дітей багато позитивних емоцій.

Інформ-дайджест:

«Чорнобильська трагедія: факти та наслідки катастрофи».

26 квітня 1986 року приблизно о 01:23 на  четвертому енергоблоці стався вибух. На цей момент у реакторі було близько 200 т урану. Внаслідок  аварії було зруйновано обшивку, через відсутність захисної оболонки у повітря здійнялися 60 т радіоактивних речовин. Відразу після вибуху реактора радіонукліди були викинуті на максимальну висоту – до 10 км.

Радіоактивна хмара, що утворилася після вибуху, накрила не лише Україну, Білорусь та росію, які розташовані поблизу ЧАЕС, але й  частину Югославії, Болгарії, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Нідерланди, Бельгію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію (разом з Корсикою), Британію та острів Мен…

Пожежа  на енергоблоці тривала 10 днів. Остаточно графіт перестав горіти лише 10 травня.

30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.

8,5 мільйона жителів України, Білорусі, росії отримали в найближчі після аварії дні значні дози опромінення.

З травня по грудень 1986 року над четвертим енергоблоком було зведено  бетонний саркофаг – об’єкт “Укриття”.

До кінця літа 1986 року з 81 населеного пункту України було евакуйовано 90 784 особи. У 1986-1987 рр. для переселенців побудовано 23000 будинків, 15000 квартир, гуртожитків, 800 закладів соціальної та культурної сфери.

2293 українських міст, селищ і сіл, населення яких складало понад 2,6 мільйона людей,  виявилися забрудненими радіоактивними нуклідами.

Ліквідаторами аварії, які боролися з вогнем і розчищали завали, стали понад 600 тисяч осіб.

З 26 квітня по жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок, звісно, не запускали.

1991 рік. На другому енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої було заблоковано роботу цього реактора.

Грудень 1995 року. Україна, країни “Великої сімки” та Комісія Європейського Союзу підписали меморандум, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.

15 грудня 2000 року. Чорнобильську атомну електростанцію повністю  зупинено.

Факти про наслідки Чорнобильської катастрофи

1. В результаті аварії на Чорнобильській АЕС було викинуто в 100 разів більше радіації, ніж від ефекту атомних бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі в 1945-у році.

2. 800 тисяч чоловіків ризикували своїм життям та здоров’ям, аби запобігти наслідкам аварії і стабілізувати ситуацію. Вони трудилися в зоні підвищеного ризику, піддаючись впливу радіації. 25 тисяч з них померли, а понад 70 тисяч стали інвалідами.

3. Грінпіс стверджує що аварія в Чорнобилі стала причиною смерті від раку близько 90 тисяч осіб по всьому світу.

4. Область, що потрапила в списки «забруднених», визнали одним з найбільш унікальних світових заповідників з процвітаючою популяцією вовків, оленів, бобрів, орлів і інших тварин.

5. На кожному відреставрованому будинку в Чорнобилі, на сьогоднішній день є напис, де зазначено ім’я власника цієї нерухомості.

6. Витік радіації пофарбувала ліс, що знаходиться неподалік, в яскраво рудий колір. З тих пір йому дали назву «Рудий ліс»

8. За даними Американської Комісії Ядерного Регулювання 28 робочих ЧАЕС померли протягом 4-х місяців після аварії.

9. Близько 97% радіоактивних речовин залишилися в напівзруйнованому саркофазі ЧАЕС.

10. Офіційні джерела стверджують, що потрібно буде до 100 років, перш ніж станція буде повністю списана.

11. 200 тонн радіоактивних матеріалів досі перебуває в реакторі Чорнобильської АЕС.