неділя, 30 травня 2021 р.



Book-калейдоскоп: "Книги з добрих рук"

Книга – найкращий подарунок. А коли вона подарована бібліотеці, де її прочитає не один десяток користувачів, то це найцінніший подарунок.

Дарування книг  бібліотеці — це давня форма доброчинності та надійне джерело поповнення книжкового фонду,  показник престижу бібліотеки, її місця у суспільному житті. 







четвер, 27 травня 2021 р.

                                                                   Поетичний флешмоб:

" Моя Україна вдягалась у вишиванки".

Яночка та Ангеліна Рафа.




неділя, 23 травня 2021 р.

                     # Рік промоції читання.Читай_досягай.

Book- челендж :

«Читай як я, читай зі мною, читай краще мене»

.

Голосні читання улюблених творів пробуджують у дітей інтерес до читання, спонукають їх до читацької культури, спілкування .

Леміщак Василина.

Ісяка Анжела.


субота, 22 травня 2021 р.

Дитячий  поетичний флешмоб:
" Моя Україна вдягалась у вишиванки".



Вишиванка – символ України,
Кожної великої родини,
Нашої історії та мови
Залюбки вдягаємо її знову.

                                                              Мартуся ГАБА.

Узор вручну, широка планка,
Легенький запах ковели.
Моя сорочка вишиванка ,
Вся ніби сплетена з трави.
Дніпра потоки, степ , простори,
По лівій, правій стороні.
Червоно – чорні всі узори,
Мережив ряд на полотні.

Василина ЛЕМІЩАК



 Флешмоб працівників Народного дому: " Біле поле         полотняне у майстерних маминих рукех".



                             Вишивала мама синіми ниткам, –
                             зацвіли волошки буйно між житами.
                             Узяла матуся червоненьку нитку, –
                            запалали маки у пшениці влітку.
                             Оберіг-сорочку вишила для сина.
                             Візерунком стали квіти України:
                             маки та волошки, мальви біля хати.
                             Долю для дитини вишивала мати.
                             Шила-вишивали хрестики зелені, –
                              зашуміло листя на вербі й калині.
                             Золотилось сонце у розлогій кроні.
                             Вишивала долю, наче по долоні.
                             Оберіг-сорочку вишила для сина.
                             Візерунком стали символи Вкраїни:
                             і верба, й калина, сонях біля хати.
                             Щастя для дитини вишивала мати.
                             Білими по білім вишивала ненька,
                             до ниток вплітала всю любов серденька.
                             Дрібно гаптувала росяні мережки,
                             щоб не заростали у дитинство стежки.
                             Оберіг-сорочку вишила для сина.
                            Візерунком стала рідна Україна.
                            Мамину турботу збереже сорочка,
                            захистять від лиха хрестиків рядочки.





 

             Челендж : "Україна моя вишивана".

                                   Вечорами довгими не спала,
                                   А бувало, навіть до зорі.
                                   Трепетно бабуся вишивала
                                    Хрестики на білім полотні.

                                    Зацвіли фіалочки барвисті
                                    І троянди ніжні пелюстки,
                                    Щоб онучці вроду чисту-чисту
                                    Принесли бабусині рядки.


                                    Бабусина вишиванка – дарунок на все життя,
                                    Щоб квітли мої світанки мережкою вишиття.
                                    Нехай кольори веснянки мене бережуть від бід,
                                                                                      Бабусина вишиванка, мов долі моєї цвіт .

                                   





 



неділя, 16 травня 2021 р.



    Краєзнавчий манускрипт пам'яті: «У жорнах репресій».

                                  День пам’яті жертв політичних репресій.




День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, щорічно у третю неділю травня, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій,  привернення  уваги  суспільства  до  трагічних  подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної   ідеології.

Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання,  вислання (майже 3 мільйони українців), каторгу, табори.

Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали  масові  репресії, які чинились сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 30-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів.

У книзі « Реабілітовані історією. Львівська область» є прізвища наших односельців, які теж стали жертвами політичних репресій.




У  книзі науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією. Львівська область» опубліковані архівні документи, спогади, що розкривають політичну та соціально-психологічну атмосферу, механізми терору і насильства комуністичної тоталітарної системи. У науковий обігу уведено низку неопублікованих досі документів, що розкривають діяльність репресивних органів супроти місцевого населення.

 

субота, 15 травня 2021 р.

 

                         Народознавчий калейдоскоп :

                   «Прислів'я та приказки про родину».


















 

 

                      Історична панорама:

                 "Героїчний вчинок українців".






За час Голокосту нацисти знищили 6 мільйонів євреїв в Європі, серед них 1,5 мільйона дітей. Цифри ці досить умовні, бо повного поіменного списку жертв цієї трагедії немає. Міжнародний інститут збереження пам'яті жертв Голокосту "Яд Вашем" в 1953 році ухвалив закон про те, щоб віддати належне тим людям не єврейської національності, які під час Другої світової війни рятували євреїв. А у 1963 році були визначені критерії присвоєння звання Праведник народів світу. Країни, які були залучені в Другій світовій війні, виявляли таких, оформляли необхідні для цього документи, а потім на спеціальній комісії з Праведників народів світу ухвалювалося остаточне рішення по кожній конкретній людині.

У роки Другої світової війни окупована нацистами Україна була одним із місць масових репресій проти євреїв і знищення їх. Одним із найсумнозвісніших таких місць є Бабин яр у Києві. За період з 1941 по 1945 роки в Україні фашисти знищили 1,5 мільйона євреїв. Багато українців рятували євреїв, своїх знайомих, сусідів чи й сторонніх, від концтаборів і смерті, хоча за це нацисти жорстоко карали. 

 

У березні 2021 року Об'єднана єврейська община України спільно з Українським інститутом вивчення Голокосту ТКУМА створили цифровий проєкт Праведники народів світу. Україна, метою якого є вшанування подвигу українців, які в роки нацистського терору ризикували власним життям і життями своїх рідних для порятунку євреїв, а також поширити інформацію про людей, які виявили милосердя і надавали допомогу єврейському населенню попри смертельну небезпеку для себе та своїх близьких.

Понад 2,5 тисячі імен визнаних Праведників народів світу з України висічені на стіні честі в ізраїльському національному меморіалі Катастрофи (Голокосту) та Героїзму "Яд Вашемі".

 

                    Літературний калейдоскоп :


« Василь Стефаник – великий новатор у літературі».



































четвер, 13 травня 2021 р.

 

# Рік промоції читання. Читай_досягай.

Піар-акція: «Запропонуй другу(подрузі) книгу.»

Одине із пріорітетних завдань роботи бібліотеки є робота з дітьми. Пошук нових креативних форм роботи  надає можливість залучати дітей -користувачів до активного читання. 





неділя, 9 травня 2021 р.


                       Історичний репортаж:

               «Подвиг безсмертний – пам’ять нетлінна».

 

Щодалі в минуле відходять події Другої світової війни, то частіше зринає в думках: чи до кінця віддали ми  належне тим, хто пішов на смерть заради нашого життя?  Стоять на землі нашій тисячі обелісків, у граніті й бронзі викарбовано імена тих, хто поліг на полях брані. Одначе заборгували ми перед багатьма нашими співвітчизниками  головним - ПАМ′ЯТТЮ. Пам′яттю про всіх і кожного.

Наш святий обов’язок – донести до нащадків історичну правду про війну та її героїв, їх подвиги,  зробити все для того, щоби ніколи не перервався зв’язок поколінь. Подвиг героїв-переможців у цій жахливій війні непідвладний часу, як й наша щира та безмежна вдячність їм – людям, які виявили нездоланну мужність та незламність духу в боях за рідну землю та свободу країн Європи.








Книги, представлені на   виставці, допоможуть більше дізнатися про боротьбу нашого народу проти фашизму та вшанувати пам’ять наших дідів та прадідів.