Любомир Гузар — український
релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви. Священник, єпископ, кардинал Католицької церкви. Верховний архієпископ
Львівський, Києво-Галицький, архієпископ-емерит.
Народився у Львові у26 лютого 1933 році у родині
львівських інтелегентів. Через це під час Другої світової війни його сім'я була
змушена покинути Україну – спочатку вони емігрували до австрійського
Зальцбурга, а через п'ять років – до США. Священик зміг повернутись на
батьківщину майже через півстоліття - лише після проголошення незалежності, у
1993 році.
У США Любомир Гузар здобув релігійну освіту, спочатку у духовній семінарії
в Стенфорді, а потім у Католицькому університеті Америки у Вашингтоні.
Продовжив філософські студії у Фордгамському університеті Нью-Йорка і в 1967
році здобув ступінь маґістра.
У 60-х роках познайомився з главою УГКЦ владикою Йосипом Сліпим, якого
радянська влада після 18 років заслання у сибірських таборах, відпустила до
Риму. Зустріч справила таке велика враження на Гузара, що він вирішив
перебратись до Риму. Здобувши ступінь доктора богослов'я, він стає
ченцем-настоятелем у монастирі Студіон, у передмісті, а потім і помічником
Сліпого.
Про нього часто говорили як про людину, в присутності
якої політики та олігархи замовкають. Він казав, що з життя треба сміятися, і
був по-дитячому простим у спілкуванні.
Любомир Гузар прожив в США 20 років, в
Італії – 24 роки. Після 46 років еміграції у 1993 році повернувся в
Україну та оселився біля Львова. "Мені стали сльози в очах. Я був на
рідній землі", – так описував свої враження від повернення
Блаженніший Любомир. Утім, отримати українське громадянство йому вдалося вже на
посаді глави УГКЦ у 2001 році.
2. Він спілкувався українською, польською, німецькою, англійською та
італійською мовами, хоча скромно зізнавався, що знає більше.
3. Був пластуном,
належав до куреня з назвою "Червона калина", де його називали братчик
Любко. На честь висвячення друзі-пластуни подарували йому чашку, яку попросили
освятити нью-йоркського римо-католицького єпископа.
4. У
1977 році таємно без згоди Папи Йосип Сліпий висвятив Любомира Гузара на
Верховного Архієпископа. Протягом 19 років він чекав підтвердження свого
статусу єпископа.
5. Після смерті папи
Івана-Павла II у 2005 році Любомир Гузар став одним з кандидатів на
Ватиканський престол (з-поміж 16 інших кандидатів).
6. Любомир Гузар очолював
Українську греко-католицьку церку десять років (2001 – 2011). За цей час
йому вдалося чи не найважлівіше – перенести престол УГКЦ до Києва,
фактично зробивши церкву всеукраїнською, поступово стираючи асоціації виключно
із Західною Україною, а також просуваючи її на схід. Він також став першим
в історії УГКЦ патріархом, хто зрікся престолу.
7. До останніх днів Любомир
Гузар мешкав у семінарії в селі Княжичі біля Києва. Туди щодня приїздили різні
люди, щоб порадитись або просто послухати його.
8. Втративши зір, він
не міг писати власноруч, але надиктовував тексти, які виходили як колонки в
різних українських виданнях. Він також є автором чотирьох книг.
Помер 31 травня 2017 року.
Любомир ГУЗАР:
— Якою буде наша рідна Україна –
залежить від нас, від кожного з нас. Що маю на думці? Усе залежить від
того, скільки добра ми бажаємо всім громадянам нашої Батьківщини і скільки
зусиль готові докласти, щоб те всенародне благо стало дійсністю. Не милозвучні
слова, а конкретні позитивні вчинки – це основа відповіді на поставлене
запитання. Іншими словами: Україна буде такою, якою ми її зробимо. Хочу
підкреслити – ми, усі ми, на служінні правди, добра і краси. Хочемо
жити в нормальній державі – працюймо над тим, щоб законослухняність стала
нормою поведінки для всіх громадян.
— Хоч би ким ми були, виконуймо
своє життєве завдання, здійснюймо те добро, якого прагнемо для себе і для всіх. І
тоді Україна нашого майбутнього буде для нас справжньою Батьківщиною.
— Бути громадянином України – означає
любити українців, усвідомлювати, хто ми є і хто разом із нами творить цей
народ. Якщо я
українець, то я маю дбати про Україну.
Немає коментарів:
Дописати коментар