суботу, 27 лютого 2016 р.

       Літературна гра: "Дзвенить струмочком рідна мова".

                                        
                                        Ми зібрались в залі дружно,

                                           Щоби позмагатись.

                                         І про мову нашу рідну

                                           Цікаве дізнатись.
                                        
                                       
                                       
                                      
                                 Тож вивчайте рідну мову
                                  Вже тепер з маленьких літ.
                                 Українське наше слово
                                 Хай звучить на цілий світ. 

четвер, 25 лютого 2016 р.


                Екскурсія до бібліотеки вихованців дитячого садка:
SAM_1637.JPG

          " Мандрівка в місто Читайликів."

                                                                                       

   Полюбіть книжки, малята !
  Будуть всі вас поважати,
                                          Виростайте не ліниві
                                          І розумні, і сміливі.
                                          Книга мудра дасть пораду,
                                          Книга розуму навчить
                                          І ніколи вам не зрадить,
                                          Діти з книгою, дружіть!
                                                                                        SAM_1635.JPG
                                          
Тут книги розумні спокійно живуть
У тихій величній світлиці.
А двері широкі. Відкриті ведуть
До знань золотої скарбниці.

                                        

суботу, 20 лютого 2016 р.

                                               
 
Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв «Небесної Сотні» у наших серцях, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю…… Тож вшануємо невмирущу пам’ять про загиблих героїв .
                                              

пʼятницю, 19 лютого 2016 р.

                                               
                                           
  
 «Пізнайко»український дитячий журнал, який було засновано у 1996 році. Ідейними батьками та засновниками журналу є подружня пара Євген Леонідович і Ірина Григорівна Юхниці. Вони ж придумали і головного персонажа цього видання борсучка на ім'я Пізнайко.

1996 рік – вихід першого номеру журналу «Пізнайко». Головним героєм журналу став кмітливий, веселий та непосидючий борсучок Пізнайко та його друзі: білочка Проня, хом'як Ласунчик.

Січень 2001 року – поява англомовного журналу «Posnayko»: яскравого посібника для малечі, яка тільки починає вивчати англійську мову (5–12 років). Випуск серій дисків з відеоуроками (з 2006 року) й аудіоуроками (з 2007 по 2013 роки), як додаток до журналу, зробив його ще популярнішим. Читачі мали змогу спілкуватися англійською, вивчати віршики, співати пісень, грати в ігри, вчитися слухати і розуміти мову. Журнал з диском виходив до січня 2013 року включно.

У 2005 році редакція видає новий журнал — у січні виходить «Пізнайко від 2 до 5» (нині «Пізнайко від 2 до 6»), журнал для дошкільнят, їхніх батьків, вихователів і методистів дитячих садочків. Враховуючи загальну зацікавленість сучасних дітей комп'ютерними іграми, редакція «Пізнайко» із січня 2008 року доповнює журнал «Пізнайко від 2 до 6» диском із розвиваючими завданнями, розфарбовкою, піснею до свята, казочкою на ніч, аудіо уроком англійської мови для найменших.

У 2013 році журналу «Пізнайко від 6» було присвоєно звання найкращого періодичного видання для дітей за результатом конкурсу Держкомтелерадіо.

Наразі редакція випускає два журнали українською мовою: «Пізнайко від 6» – журнал для молодших школярів віком від 6 до 10 років, і «Пізнайко від 2 до 6» – журнал для дошкільнят віком від 2 до 6 років. На сторінках журналів друкуються відомі українські письменники: Тамара Коломієць, Іван Андрусяк, Леся Мовчун, Анатолій Качан, Ганна Чубач, Наталка Поклад, Анатолій Камінчук, Віть Вітько, Ігор Січовик, Валентина Бондаренко, Володимир Верховень, Анатолій Костецький, Юлія Смаль і багато інших.
Пізнайко
http://www.posnayko.com
Дитячий пізнавально-розважальний журнал для дітей від 2 років.
- для дошкільників
- для дітей молодшого шкільного віку
- ресурс українською мовою


                                             
У 2016 році дитячий журнал "Пізнайко" святкує свій 20 день народження.  Он-лайн подорож по сторінках журналу здійснили наймолодші користувачі нашої бібліотеки.
                                                            
                                                           

четвер, 11 лютого 2016 р.

7 лютого 2016 року в Народному домі с. Пониковиця відбувся концерт Галицького академічного хору, присячений "Проводам коляди".Директор - художній керівник народний артист України: Василь Яценяк. Диригент-хормейстер: Василь   Долішній.


                                                     
                           
                                                         
                                             
                                                         
 Валер'ян Петро́вич Підмоги́льний (* 2 лютого 1901, Писарівка — † 3 листопада 1937, Сандармох) — український письменник і перекладач, один з найвидатніших прозаїків українського «розстріляного відродження».
Народився Валер'ян Підмогильний 2 лютого 1901 року в селі Писарівка Павлоградського повіту (зараз Синельниківський район) на Катеринославщині в бідній селянській родині[1]. Коли йому було близько 14 років, батьки переселились до панської економії в селі Чаплі. Закінчив реальне училище, а потім ще вчився з перервами, через матеріальну скруту, на математичному та юридичному факультетах Катеринославського університету, який так і не закінчив. Літературна діяльність переривалась вчителюванням, працею у видавництвах.
Своїм духовним наставником у відчутті слова Підмогильний вважав Михайла Коцюбинського, достойно продовжуючи розбудову української словесності. Блискуче знана Валер'яном французька мова додавала його творам поетики — повнокровності фрази: живої, дихаючої, сповненої натхнення і пристрасті. Він зумів зблизити свою творчість із Західною літературою, сприймаючи враження нових літературних течій, доводячи стилістику до найвищих світових зразків свого часу.
У стрімкому вирі нищівних 19—20-х років він закарбував чуттєву картину людського характеру революційної доби. Його творчість сповнена людськості, розгубленості душі в змаганні з машиною смертоносного часу.
Валер'ян Підмогильний сам здійснив таку ж подорож, в пошуку свого я, розкривши нові грані свідомості на сторінках творів. Його роман «Місто» одна із знакових книг століття. Розповідь про долю юнака в тенетах великого полісу, по суті живого хижого організму, що висмоктує совість людини. Дослідники відносять роман до такої мистецької течії як екзистенціалізм, тому твір можна порівнювати з найкращими зразками літератури подібного змісту. Він близький геніальним прозаїкам і в той час своєрідний, яким і має бути справжнє мистецтво. Злочин, що робить місто з людиною, нагадує Достоєвського з його живим і зловісно сірим Петербургом і Мопасана з темою морального виродження в «Любому Друзі». Разом із цим — це суто українська драма людини — сільської натури з її темною підсвідомістю, що роз'їдає серцевину особистості.
Валер'ян Підмогильний працював теж і в літературознавстві, даючи цікаву й сміливу, як на радянську дійсність, спробу психоаналітичного розгляду творчості І. Нечуя-Левицького у своїй праці «Іван Нечуй-Левицький» («Життя і революція», кн. 9, 1927). Був автором критичної оцінки поезії М. Рильського під назвою «Без стерна» («Життя і революція», 1927). Працював теж як літературний редактор журналу «Життя і революція», з редакції якого був усунений після 1930 року.
Спільно з Євгеном Плужником уклав словник «Фразеологія ділової мови» (1926, 1927).
11 січня 1935 року В. Підмогильний визнав, що належав до «групи письменників-націоналістів з терористичними настроями у ставленні до вождів партії». Визнав тому, що, на його думку і ще подібних (група складалась із сімнадцяти чоловік, серед яких Микола Куліш, Г. Епік, О. Ковінька, Євген Плужник), «політика колективізації привела українське село до голоду». Раніше були заарештовані друзі Підмогильного В. Поліщук та Василь Вражливий, а також Григорій Косинка, найближчий побратим зі спілки МАРС (майстерня революційного слова). Після самогубства Миколи Хвильового та М. Скрипника, практично того ж розстрілу без суду, за вироком — вороги, «терористи» в вузьких колах називали Постишева «душителем українського народу».
Закритий суд без свідків і адвокатів позбавив всіх учасників націоналістичної групи волі «терміном на десять років з конфіскацією особистого майна».
В соловецькому таборі в нелюдських умовах ізолятора Підмогильний продовжував писати. Збереглось 25 листів до дружини, в яких він розповідає про свої переклади, розпочаті повісті, оповідання.

                                           
 Тимофій Гнатович Бордуляк народився 2 лютого 1863р. в с. Бордуляках, Бродівського повіту на Львівщині, в селянській родині.
Вчився у Львівській українській гімназії і на богословському факультеті Львівського університету, після закінчення якого був священиком і вчителем у різних селах Західної України.
Літературну працю розпочав у 1887р., надрукувавши в журналі «Зоря» вірш «Русалка». В 1899р. у Львові вийшла збірка оповідань письменника «Ближні». В 1903р. у Києві видано книжку «Оповідання з галицького життя», в якій передруковано більшість творів першої збірки. Після того письменник опублікував у періодичних виданнях ще сім творів («Жура», «Передновок», «Прохор Чиж» та ін.).
Помер Тимофій Бордуляк 16 жовтня 1936р. в с. Велика Ходачка на Тернопільщині.

пʼятницю, 5 лютого 2016 р.

                                            
Папа Франциск оголосив про проведення Надзвичайного Року приуроченого Божому милосердю.Цей Святий рік розпочато 8 грудня 2015 року та завершиться 20 листопада 2016року.
                                              DSC_1758
                                             DSC_1770
                                            DSC_1763
З цієї нагоди у грудні 2015 року в Народному  домі села Пониковиця відбувся вечір духовної пісні тріо священників "Новий час" із Радехівщини.
                                
29 січня 1918 року на залізничній станції Крути відбувся бій оборонців української державності.Трагічна загибель студенського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.
 Хроноскоп подій було відтворено у нашій бібліотеці.