Літературно – краєзнавча розвідка : « Незагублена українська людина» ( Анна – Марія Голод).

 

16 січня 105 років від дня народження Анни – Марії Миколаївни Голод ( 1918 – 2003). Автор  поетичних збірок « Чотири пори року. Поезії 1972 – 1976)» ( Мюнхен – Нью –Йорк , 1978), « Стрімка моя вулиця» ( 1988) та збірки оповідань « Янголи у наймах. Старосвітські легенди» ( 1995) за мотивами галицьких легенд. За збірку прозових творів « Люстра пана Севастьяна» ( Київ, 1998)  у 1999 році стала лауреатом  Літературної премії імені Лесі Українки. Серед її оповідань, зокрема, « Як Михайло з духами розмовляв»  про свого вуйка о.Михайла Туркевича  пароха с. Поникви ( деякі джерела пишуть, що Пониковиці).

Пані Голод відома українська поетеса, прозаїк, сатирик та літературознавець. Народилася у Львові в родині священика УГКЦ. Пізніше її сім’я переїхала до Рогатина. Після смерті батька, Марія-Анна Голод закінчила у Львові гімназію Сестер Василіянок та торгівельні курси, після чого працювала в банку. Після Другої світової війни Анна – Марія  разом з чоловіком та дітьми переїхала до Едмонтону, а пізніше в Торонто. Там вона почала студіювати історії мистецтва та антропологію в Торонтському університеті. Перше, що зауважуєш, читаючи спогади  - мінімум політичного контексту. Проте, текст насичений детальним описом різних сфер життя мешканців маленьких містечок міжвоєнної Галичини, а пізніше - Львова та воєнного Кракова. Зокрема, в книзі спогадів привідкривається завіса над такими аспектами життя як водопостачання , тонкощі ведення сільського господарства та торгівлі в маленьких містечках, національна кухня, хвороби, шлюбні церемонії  та ін. Напрочуд цікавим є опис стратегій отримання посад греко-католицькими священниками наприкінці існування Австро-Угорської імперії, адже кожне таке призначення впливало на «перерозподіл сфер вапливу» в конкретному містечку.

Михайло Туркевич – герой оповідання своєї племінниці  Марії - Анни Голод « Як Михайло з духами  розмовляв» в якому авторка стверджувала , що  він володів даром ясновидіння, спілкувався з душами померлих.

Туркевич Михайло Миколайович (1877 –1957) – український галицький релігійний діяч греко-католицький священник. Парох села Пониква( 1909- 1944) Підкамінський декан УГКЦ. Висвячений на священника в 1900 році. Працював на парафіях в селах  Тисів (1900 -1903, приватний працівник), Сухоріччя( парох,1903-1909)та Пониква –з 1909 року, у 1924 –  1925 роках душпастирював також в селі Суходолах. З 1921 року був деканом Підкамінського деканату.

Помер у с.Пониковиця, де й похований.