вівторок, 19 січня 2021 р.

 

           2021 — рік для промоції читання.

Олександр Ткаченко
Міністр культури та інформаційної політики України

 

Нова мода. Чому українці не читають книги та як це змінити

 


Чому? Книжкова галузь в Україні намагається закріпити положення на ринку енний рік поспіль. Але, на жаль, зараз тенденція така: зменшення тиражів та закриття книжкових магазинів. І однією з причин є те, що серед українців більше тих, хто не читає. Пасивне скролення гаджетів поступово перемагає активне читання. Культури споживання книг, як у Європі чи Америці - у нас немає.

Нехтування читанням призводить до того, що в Україні низький рівень культурної освіченості. А це спричинює ланцюгову реакцію. Низький рівень освіченості дорівнює небагате суспільство. А небагате суспільство формує небагату державу.

Як це пов’язано? Читачі та нечитачі по-різному сприймають життя. Згідно з останнім соціологічним опитуванням, 57% читачів задоволені своїм життям. Із нечитачів цей показник сягає лише 43%. До того ж, читачі частіше досягають своїх цілей — 41% проти 31%.

Впливає читання і на стресостійкість. Так, читачі здебільшого не відчувають роздратування — це підтвердили 53% опитуваних, серед нечитачів цей показник — 45%.

Реалії сьогодення

Згідно зі статистикою, тих, хто читає щодня, лише 8%. 38% - читають раз на місяць, 19% - нерегулярні читачі і 35% - не читають взагалі. При цьому 53% із тих, що прочитали хоча б одну книгу за останній рік, не придбали жодної книжки. Тобто більше половини нерегулярних читачів по факту не підтримує сферу.

За останні роки в Україні спостерігається поступове падіння обсягу примірників — із 5000−6000 у 2015-му до 700−800 примірників у 2020-му. Наклад у 2019-му складав 29,9 млн, а у 2020 році - лише 8 млн. Кількість найменувань також значно скоротилася — з 13651 у 2019-му до 8000 у 2020-му. Тут, безперечно, далися в знаки карантин та зменшення як доступу до книг, так і накладів.

Тих, хто читає щодня, лише 8%

Перш за все, треба працювати над першопричиною проблеми — відсутністю бажання читати. Для того, щоб воно з’явилося — варто зрозуміти цінність, відкинувши стереотипність і можливий негативний досвід у минулому.

Що ж чекає українців, якщо продовжувати у такому дусі?

Ситуація із читанням за останні два роки не покращується — показники на низькому рівні. Це створює проблеми із грамотністю та освіченістю в країні. Читання відповідає за розвиток мислення, ерудицію, здобуття нових навичок, збагачення словникового запасу та обізнаність у специфічних темах, залежно від обраної літератури.

 

Звичайно ж, читання — це і про дозвілля, релакс і спосіб переключитися. Наприклад, читання має спільні риси із улюбленим багатьма дозвіллям — кіно: тільки книжка не пропонує готового візуального рішення режисера — ви самі шукаєте сенси, уявляєте персонажів та місце дії. З книгою історія постає особисто для кожного, а якою вона буде, залежить лише від вас. До того ж кіно міцно сплетене з книгами — багато стрічок є екранізаціями романів. Декотрі книги екранізують неодноразово: щоб показати історію з різних боків або осучаснити.

Навіщо та як популяризовувати читання в Україні?

Насамперед, популяризація читання впливає на грамотність населення, саморозвиток та кар'єрний ріст. Думаю, кожен для себе хотів би усього цього, а книги можуть стати першим кроком на шляху до цієї мети.

По-друге, читаюче населення — конкурентні видавництва. Звичка читати в українців сформує попит на книгу, видавництва у свою чергу — стануть конкурентноспроможними та пропонуватимуть тільки якісну літературу. Очевидно, питання допомоги книгарням та тим, хто продає українську книжку, — варто піднімати серйозно.

Щоб стимулювати попит до читання Український інститут книги лише минулого року запустив близько 20 ініціатив для розвитку і промоції читання. Серед них проєкт «365 книжок на ніч», акція «Почитай мені», проєкт читань «Дегустація книжок» тощо. Для популяризації українських книжок за кордоном реалізована програма перекладів Translate Ukraine.

 

Також МКІП націлене на переосмислення і модернізацію бібліотек та у окремих випадках їхню трансформацію у сучасні культурні точки атракції для жителів областей, поповнення фондів найкращими новинками книжкового ринку. Бібліотека — це доступ до книжок та простір, який потрібно використовувати раціонально. Тож у планах — оновлення застарілих бібліотек і переоснащення їх у сучасні культурно-освітні центри (у межах Центрів культурних послуг), де можна було б прийти попрацювати з ноутбуком чи насолодитися книжками у комфортній атмосфері.

Не варто оминати увагою книжкові магазини: похід до книгарні - це можливість відкрити для себе новинки літератури, поспілкуватися з консультантами-книголюбами, погортати сторінки книг. Це — своєрідний ритуал, який може затягнутися на декілька годин.

Однією з найбільш болючих проблем креативних індустрій є відсутність чіткої екосистеми. Тут варто працювати комплексно: покращувати умови для книговидання, збільшувати різноманітності пропозицій на ринку, боротися з книжковим піратством.

Безумовно, варто переймати й світовий досвід для популяризації читання: естетичні книжкові магазини-музеЇ, автограф-сесії від авторів, платформи для книжкових відгуків та новин, на кшталт, Goodreads, підтримка буктюберів (книжкових ютуб-блогерів) та книжкових блогерів у соціальних мережах.

 

Наприклад, популярністю за кордоном користується проект «Belletrist» — американський книжковий клуб в онлайні, де кожного місяця обирають одну книгу і читають усією спільнотою. Також проводять інтерв'ю із авторами, обговорюють прочитане, розповідають про книжкові магазини, пишуть новини і навіть продають власний мерч. І це працює: група має понад 250 тисяч фоловерів, достатньо активних. Чому ж не брати з них приклад?

Книга в руках може стати новою модою. Чим більше знакових і відомих людей говоритимуть про це — тим більше шансів для ментального оздоровлення суспільства у нас з’явиться.

 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар