Чарівне слово «Дякую».

             

11 січня світова спільнота з ініціативи ООН та ЮНЕСКО відзначає день «слів вдячності». Звичайно, для кожної країни ці слова звучать по-різному, але їх суть від цього не змінюється: вони дозволяють символічно повернути людині зроблене нею добро.

В українській мові сьогодні вживається два «вдячних» слова – дякую та спасибі. Вони мають різне походження. Більш прозорим для нас є походження і значення слова «спасибі». Два слов’янських слова «спаси боже» в процесі використання злились у цілісність. Сталося це порівняно недавно, у писемних пам’ятках це слово вживається десь з XVI століття поріч із старослов’янським «благодарствую».

Слово «дякую» має набагато складнішу історію. Перш за все, ареал розповсюдження слів із цим коренем надзвичайно широкий – він охоплює майже усі германські мови (німецька «danke», голландська «dank», англійська «thank», скандинавські «tak», «takk»), усю групу західнослов’янських мов (чеська «děkuji», польська «dziękuję», словацька «ďakujem»), а також вживається у білоруській «дзякуй» та українській мовах.

Неважливо, яке з цих слів оберете саме ви. Сказані від щирого серця будь-якою мовою ці слова допомагають нам стати ближчими один до одного, передають енергію добра і світла від однієї людини до іншої.В бібліотеці є чимало книг про гречність, чемність, вихованість, та сьогодні хочеться згадати оповідання Василя Сухомлинського "Навіщо дякувати", яке вчить цій життєвій мудрості.#Читаємодякуючи