День творчих ідей: " Готуємось Великдень зустрічати".

 Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.

Як символ відродження природи писанка відома у культурах різних народів. Історія її сягає глибини віків. Та лише українці зуміли найбільш виразно донести свої уявлення про життя за допомогою символів та знаків, якими її розписують. Писанкою зустрічали весну, вона була атрибутом різних язичницьких культів. Нею задобрювали богів і відганяли від дому нечисть. Християни побачили у розписаному яйці знак вічного життя і стала писанка символом великодньої радості. «Христос Воскрес!» – «Воістину Воскрес!».

 Ювілей письменника.

Літературний круїз :  «Лицар української дитячої літератури Володимир Рутківський.»

Володимир Рутківський народився 18 квітня 1937 року в с. Хрестителеве Чорнобаївського району Черкаської області.

Навчався в Одеському політехнічному інституті. Друкуватися почав 1959 року. Член Одеської обласної організаціії НСПУ з 1969 року.

          Закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. Максима Горького.

          Літературну діяльність Володимир Рутковський розпочинав як поет. У його доробку поетичні збірки "Краплини сонця", "Плоти", "Повітря на двох", "Відчиніть Богданкове вікно", "Рівновага", "Знак глибини", "День живої води".

Потім Рутківський став писати переважно твори для дітей та юнацтва: повісті "Аннушка", "Гості на мітлі", "Бухтик з тихого затону", "Канікули у Воронівці", "Намети над річкою", "Слуга баби-Яги"; повість-легенда "Сторожова застава", книга нарисів "Земля майстрів", п'єса— казка "Прибульці"; історичний роман "Сині Води", книга про німецьку окупацію під час Другої світової війни "Потерчата".

За радянських часів зазнавав неодноразових звинувачень в українському націоналізмі, його твори відмовлялися друкувати у, єдиному на той час дитячому видавництві України, "Веселка".

Широке визнання в незалежній Україні Рутківському принесла пригодницька трилогія про джур, видана видавництвом Абабагаламага: "Джури козака Швайки" (2007), "Джури-характерники" (2009), "Джури і підводний човен" (2010).

У 2011 році Володимир Рутківський став лауреатом премії "Книга року Бі-Бі-Сі" за двотомний історичний роман "Сині Води".

Проживав Володимир Рутківський в Одесі.Помер 31 жовтня 2021 року.

9 лютого 2012 року було оголошено список переможців Шевченківської премії 2012. Володимир Рутківський переміг у номінації "література" за історичну трилогію для дітей "Джури" ("Джури козака Швайки", "Джури-характерники", "Джури і підводний човен", 2007—2010 рр.

Кожні чотириста літ прокидається страшний Змій Горинович і вирушає на полювання. Разом зі своїм другом Костієм Безсмертним вони не тільки розбишакують по довколишніх горах, а й викрадають хлопця, який приїхав у гості до карпатських родичів. На допомогу людській дитині приходять герої з попередніх казок Володимира Рутківського.

Ця повість є заключною частиною казкової трилогії, до якої входять повісті «Бухтик з тихого затону» та «Гості на мітлі».

Усі ми знаємо імена Северина Наливайка, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи. А ким були найперші козаки? Звідкіля вони взялися? На ці запитання ти знайдеш відповідь у  гостросюжетному історичному романі Володимира Рутківського « Джури козака Швайки». Його дивовижні герої — Грицик та малий волхв Санько, юний богатир Демко Дурна Сила, його мама-велетка, невломий козак Швайка зі своїм вірним вовком Барвінком та їхні численні друзі — з честю виходять із найскладніших ситуацій. А небезпека чигає на кожному кроці, а надто, коли ти зважився підняти шаблю на могутню татарську орду, а за твоєю спиною — майже нікого…

 

 #МоваЄднаєНацію

#Флешмоб

Соловїну, барвінкову,

Колосисту на віки,

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Розмовляй українською, чуєш?

Обіцяй!!!

Як не вмієш - навчись!

Бо пізніше про це пошкодуєш - вже не буде, як було колись.

Вже ніхто не дозволить нікому в Україні вживати "язык".

Наші хлопці, вернувшись додому, не пробачать раш*истський ярлик!

Розмовляй українською, чуєш?

Це ж не важко, це круто тепер!

Ти живеш, ти смієшся, працюєш,

Ну а хтось безневинно помер...

І якщо твоє ім'я ЛЮДИНА,

І якщо ти цінуєш життя -

Хай звучить з твоїх вуст солов'їна

Рідна мова - страждальна, свята

Автор Оксана Павлик

РІДНА МОВА
По-своєму кожна
Пташина співає,
По-своєму кожен
Народ розмовляє.
У мене й народу  мого
Українська є мова чудова,
Своя, материнська.
По світу її,
Як святиню, нестиму
Допоки живу,
В чистоті берегтиму,
З Любов’ю сердечною,
Вірністю сина.
Ця мова для мене,
Як мати, єдина.
С. Жупанин

НЕ ГОВОРИ: В НАС МОВА СОЛОВ'ЇНА
Бо мова вище, ніж пташиний спів.
В її скарбниці – доля України,
Глибинна таємниця правіків.
Вона нуртує джерелом криничним,
Із попелища феніксом встає.
Для нації вона гарант на вічність,
Тому її так люто ворог б'є.
Все заберуть, а залишилось слово.
Знов до життя повернемося ми.
Лише тому, що не пропала мова,
То й ми ще наче люди між людьми.
Без мови – не створити нам держави,
Доріг тернистих – не перебрести!
Хай вороги жорстокі і лукаві –
Стіною стань і мову захисти!
Річ не про те, що мова солов'їна,
Бо мова – глибше, ніж пташиний спів.
В її скарбниці – доля України,
Космічна нерозгаданість віків.
Микола Лотоцький

 Поетична хвилинка:"Ми моломись за долю України"

Помолімось...

Діво Богородице, Пресвятая Мати!

Дозволь у цю годину молитву читати.

Глянь Свята Марія на нашу країну -

Від заходу до сходу - скрізь хрести біліють.

Українська ллється кров роками без впину.

Пошкодуй старих батьків і малу дитину.

Поглянь Богородице - матері ридають,

А маленькі діти й вдови батька виглядають.

Для них небо почорніло і сонця не видно...

Поможи їм Божа Мати і попроси Сина.

Хай поможе Україні ворогів здолати.

Хай хвороби і нещастя минуть наші хати.

Покровителько Святая, змилуйся над нами.

Прикрий синів Омофором, хай не плачуть мами.

Покровом своїм Святим прикрий Україну

Від усякої біди у тяжку годину.

Благаємо, Пресвятая, молитву прийняти

І з своїм небесним Сином нам допомагати.

Амінь.

Антоніна Генелюк

Живи, Україно! Благаю, живи!

Я знаю ти втомлена, ненько!

Побита, скалічена днями війни...

...Та в тебе ще б'ється серденько....

Будь сильна, Вкраїно! Не падай, прошу

Хоч рани твої не злічити...

Зупинимо разом холодну війну...

... Ти чуєш, ти змушена жити!

Тримайся! Я вірю, ти зможеш усе,

У тебе знайдеться ще сила

Бо кожен світанок надію несе...

...Розправиш розірвані крила...

Будь мужня, матусю! Хоч знаю, болить

Нажаль, вороття вже немає...

Поглянь, як весняна небесна блакить

Твоїх журавлів зустрічає....

Живи, Україно! Благаю, живи!

Без тебе ми сироти - діти....

В молитві сьогодні всі доньки й сини...

...Як мати, ти змушена жити!

24.03.2022р.

Катерина Рабчун - Мосійчук

 #тижденьдитячогочитання

#ЗкнигоюДоПеремоги

Бібліотека с.Пониковиця підтримує акцію

дитячої бібліотеки м. Броди для підтримки ЗСУ.Творімо добро разом!

Ангеліна Рафа, Ангеліна Тимчишин, Вячеслав Микитюк.

Бібліотека с.Пониковиця та Народний дім с.Ковпин.
З книгою до Перемоги! Всеукраїнський тиждень дитячого читання — 2022.
Ювілейна палітра: "Ліна Костенко "Бузиновий цар"

Збірка віршів для дітей святкує ювілей. 

Презентація книги:

«Неллі Топська.
Батько українського театру. Марко Кропивницький».

В анотації до книги сказано: «Видання адресоване дітям середнього та старшого шкільного віку, а також усім, хто кохається в українському мистецтві». Це дуже правильно, бо героєм розповіді є великий майстер театру Марко Лукич Кропивницький, а про таких людей повинні знати всі українці. Книга вважається художньою, але вона нагадує і наукову монографію, бо в ній дійство переплітається з характеристикою героїв, а також висновки підкріплюються цитатами. Книга написана жваво, цікаво, гарною українською мовою, вражає достовірністю і в той же час простотою. Перед читачем постає могутня особистість, визначний майстер театрального мистецтва. Грав на сцені актор Кропивницький, розробляв майбутні вистави режисер Кропивницький, малював ескізи оформлення художник Кропивницький, писав вірші і слова до пісень поет Кропивницький, творив музику композитор Кропивницький, писав п’єси драматург Кропивницький. «Як драматург він написав більше сорока творів, які сьогодні складають золотий фонд української літератури. Більше ста років не сходять зі сцени його драми і комедії, серед яких найвідоміші: «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «По ревізії», «Пошились у дурні» та багато інших». Основна заслуга Марка Кропивницького перед українською нацією в тому, що він створив перший український професійний театр і пробудив в українцях потужний національний дух. «Його по праву шанобливо називають батьком українського театру». Українська трупа відображала на сцені сучасне село, побут, звичаї, деталі костюмів, інтер’єри селянських хат, відтворювала пейзажі рідного народу, того краю, який Марко Лукич хотів представити, оспівати, возвеличити.
У 1982 році ЮНЕСКО визнало саме групу Кропивницького першою професійною трупою в Україні. А початок створення українського професійного театру вважається 27 жовтня 1882 року – саме тоді була поставлена «Наталка Полтавка» в Єлисаветграді.
Неллі Топська закінчує свою книгу віршем Максима Рильського:
…Артист, художник з голови до ніг,
Він сміхом потрясав притихлу залу,
Скорботою будив юрбу опалу
І слово, як алмаз, беріг.
Блажен народ, що мав такого сина,
Там, де його терниста путь ішла,
з нових квіток і колосків звила
Вінець йому безсмертний рідна Україна.