Історичний онлайн - огляд:"Щоб пам'яті вогонь не згас".
Чухліб Т.В.
Гетьмани і монархи. Українська держава в міжнародних відносинах 1648-1714 рр.Київ: Інститут
історії України НАНУ, 2003. — 518 с.
У монографії
на основі багатого джерельного матеріалу із залученням досягнень вітчизняної та
зарубіжної історичної науки розкривається міжнародно-політичний статус
Української держави у другій половині XVII — на початку XVIII ст. Зокрема,
досліджується проблема українсько-російських міждержавних домовленостей 1654 р.
та їхній вплив на історичний поступ України у ранньомодерну добу світової
історії.
Через призму відносин Українського гетьманату з володарями Речі Посполитої,
Московської держави, Османської імперії, Кримського ханату, Шведського
королівства, Молдавського князівства та інших країн висвітлюються головні
напрями тогочасної вітчизняної зовнішньої політики. Доводиться, що основною
тенденцією дипломатії гетьманських урядів з 1648 до 1714 рр. була полівасалітетна
політика козацької держави щодо монархічних дворів Центрально-Східної,
Південно-Східної та Північної Європи.
Видання розраховане на науковців, дипломатів, викладачів, студентів історичних
факультетів, усіх, хто цікавиться історією України та міжнародних відносин.
Гуржій О. I., Чухліб Т. В. Історія козацтва.
Держава–військо–битви. – К.: Арій, 2011. – 464 с.: іл.
У книзі розкривається історія українського козацтва після
знищення Російською імперією у 1775 році Запорізької Січі. Головна увага
акцентується на долі козацьких ватажків та їхніх родин, висвітлюється політика
іноземних держав щодо Гетьманщини та Січі. Хронологічно книга охоплює події
останньої чверті XVIII — початку XX століття. Для всіх, хто цікавиться історією
України та козацтва.
Яворницький Д. І. Історія запорозьких
козаків. У 3-х т. ‒ Т. 1 / Передмова В. А. Смолія; Ред. кол.: П. С. Сохань
(голова), В. А. Смолій (заст. голови), В. Г. Сарбей, Г. Я. Сергієнко, М. М.
Шубравська (відп. секр.). АН Української РСР. Археографічна комісія, Інститут
історії. ‒ К.: Наукова думка, 1990. ‒ 596 с. ‒ (Пам’ятки історичної думки
України)
При написанні автор використав такі
фундаментальні видання документів як «Архив Юго-Западной России», «Акты,
относящиеся к истории Южной и Западной России», «Памятники, изданные временной
комиссией», власні збірники, численні публікації окремих пам’яток і документів.
Велику увагу присвятив історик наративним джерелам, починаючи від Геродота й
закінчуючи своїм сучасником, нащадком запорожців Коржем.
Особливою пошаною автора користуються літописи й
хроніки — давньоруські, козацькі, польські. Загалом бібліографія першого тому
(першого видання) налічує 170 позицій. Іншим, не менш суттєвим джерелом
«Історії запорізьких козаків» були неопубліковані документи з російських та
українських архівів, бібліотек, приватних зібрань. Широко залучив автор до
свого твору й праці своїх попередників — Г. Міллера, С. Соловйова, М.
Маркевича, О. Рігельмана, А. Скальковського, П. Куліша, М. Максимовича, М.
Костомарова, В. Антоновича й десятків інших. Велику групу джерел, які
використав Д. І. Яворницький, становили матеріальні пам’ятки музейних і
приватних колекцій, значний археологічний матеріал, здобутий під час численних
експедицій.
Величезного значення (особливо це помітно в
першому томі) надавав автор фольклорно-етнографічним дослідженням регіону
Запоріжжя, вивченню його топографії, топонімії, гідрографії, географії,
ботаніки, зоології. Десятки разів обійшов він пішки всі землі Запорізьких
вольностей, дослідив усі Січі, кілька разів ламав руки й ноги на порогах, ледь
не загинув під час розкопок кургану — і все задля того, щоб відчути й збагнути
героїчний дух історії, донести її до читача.
Дмитрук В. Вони боролися за волю України /
Володимир Дмитрук. – Луцьк: ВАТ “Волинська обласна друкарня”, 2007.
У книзі на глибокому аналізі історичних подій,
на численних архівних документах та спогадах учасників національно-визвольної
боротьби українського народу автор відтворює захоплюючу і трагічну сторінку
історії боротьби українського народу за незалежність нашої Батьківщини в
1917-1959 рр., який вистояв і переміг в двобої з коричневими і червоними
окупантами, що з різних боків навалювалися на нашу Вітчизну.
Літопис УПА” — видання документів і наративів з
історії Української повстанської армії, які збереглися в архівах, приватних
колекціях та підземних повстанських сховищах.
«Іловайський щоденник» Романа Зіненка -
чесна і відверта книжка, написана безпосереднім учасником подій, бійцем
добровольчого батальйону «Дніпро-1», який пройшов «Іловайський котел» від
початку до кінця. Розповідь про маловідомі події в оточеному Іловайську та
вихід бійців «кривавим коридором» дозволяє читачеві пережити разом з
українськими солдатами одну з найтрагічніших сторінок в історії сучасної
України, відчути все те, чого зазнали бійці добровольчих батальйонів, а
численні фотографії дають можливість краще уявити описані події.
Немає коментарів:
Дописати коментар