#Всесвітній_день_читання_вголос

Флешмоб:

"Читаємо вголос,читаємо разом".

 Щорічно у першу середу лютого світ відзначає цікаве й доволі молоде свято – Всесвітній день читання вголос (World Read Aloud Day). Цю подію започаткував міжнародний освітній проєкт «LitWorld» у 2010 році.

Всесвітній день читання вголос відзначається для того, щоб підкреслити важливість читання вголос. Мета заходу підкреслити силу слова та радість читання в громадах по всьому світу.    

ЧИТАННЯ допоможе :

-   зацікавити дітей до читання;

-   поповненню словникового запасу....

 -  читаючи  діти отримують шанс відкрити 

для себе нові ідеї та цілі світи, про існування яких , вони навіть, не здогадуються...

Читання дитині вголос також має безліч переваг. Воно допомагає їм розвивати навички мислення, зміцнює навички слухання і підвищує грамотність. 

     До цього свята долучилися учні 4 класу Пониковицького закладу ЗСО I-III  ступенів.

Сьогодні ми говорили про важливість читання вголос, згадували прислів'я про книги та читання, а також читали уривки з улюблених книг.

Кожен учасник отримав сертифікат 

"Суперчитач вголос" ,"Суперчитачка вголос" та медальки "Я люблю читати".

 #Вірш_дня

Хвилина вшанування:

"Талановита людина- талановита у всьому".

2 лютого 2015 року в автокатастрофі загинув Андрій Кузьменко ( Кузьма Скрябін), лідер гурту "Скрябін".

Україна втратила талановитого музиканта , телеведучого, продюсера і автора книг.

Пам'яті Андрія Кузьменка (Кузьми Скрябіна)

Я пам'ятаю день, 

Коли здригнувся світ.

Лунали записи твоїх пісень,

А ти відправився в політ.

Я пам'ятаю чорний лютий,

Коли загинув ти, Кузьма.

Вже того болю не забути

І стала чорною зима.

Я пам'ятаю все в дрібницях -

Жахливі кадри фотохронік...

А усмішка твоя і досі сниться,

Лікує від безсоння.

Я пам'ятаю, як ридала -

Не я одна, багато нас...

Земних років відведено так мало

І не лікує болю час.

Ну як тобі у Вічності, Кузьма?

Напевно, звідти добре бачиш,

Що в нас і далі йде війна,

І гинуть там сини найкращі.

Без тебе пусто тут, Кузьма...

Тебе ніхто нам не замінить.

Нема від болю ліків, ну нема!

Та твої очі нам зірками світять...

17.08.20.

Л. Пуляєва.

 #Вірш_дня

         СИНЬО-ЖОВТИЙ

СИНЬО-ЖОВТИЙ – дух свободи,

СИНЬО-ЖОВТИЙ дух – це наш,

СИНЬО-ЖОВТИЙ, мій народе,

Він в вінку душевних чаш.

СИНЬО-ЖОВТИЙ затверди́ли,

Він є нашим навіки́,

Нашу мрію з ним здійсни́ли

До незламної ріки́.

СИНЬО-ЖОВТИЙ – наш єдиний

І найкращий в світі стяг,

Скрізь про нього слово лине,

Він у кожній із звитяг.

СИНЬО-ЖОВТИЙ… Він – нетлінний,

В ньому наша сила й міць,

В нашій неньці він незмінний,

Й не замінять силоміць.

СИНЬО-ЖОВТИЙ – незрівнянний,

В світі рівного нема,

Він у нас є нездоланний,

То ж є нашим недарма.

СИНЬО-ЖОВТИЙ … Хліб і небо

В нім з’єднались навіки́,

І нам іншого не треба,

З ним дороги всі й стежки́.

СИНЬО-ЖОВТИЙ серцю милий,

В нім незламність і любов,

Був і є він повносилий,

Хоч неле́гкий шлях пройшов.

СИНЬО-ЖОВТИЙ - невмирущий,

ПЕРЕМОЗІ шлях із ним,

Дорогий, як хліб насущний,

І для нас він є святим.

28.01.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024

#Цей_день_в_історії

Онлайн –огляд: « Голокост - трагічна сторінка історії».

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту запровадила Генеральна асамблея ООН своєю резолюцією від 1 листопада 2005 року. Дату 27 січня обрали не випадково – саме цього дня у 1945 році війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – "Аушвіц-Біркенау". Україна приєдналася до відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у 2012 році.

За інформацією Інституту національної пам’яті, у роки Другої світової війни жертвами нацистської політики, спрямованої на винищення народів та груп, які нацисти вважали неповноцінними, стали 6 мільйонів євреїв. З них 1,5 мільйона були з території сучасної України.

Більша частина фактичних вбивств євреїв під час Голокосту відбувалася в таборах смерті в окупованій Польщі, переслідування євреїв, їх виселення у гетто і депортація з їхніх будинків відбувалися на очах у їх неєврейських сусідів в містах та селищах по всій Європі.

Пропоную Вашій увазі книги, які є нашій бібліотеці про події цього часу.

Книга «Український голокост 1932-1933. Свідчення тих, хто вижив.»

У книзі вміщено свідчення тих, хто пережив одну з найжахливіших трагедій в історії людства – голодомор-геноцид 1932–1933 рр.

Спогади, які збиралися понад 10 років, дають змогу побачити дію страхітливого механізму знищення українського селянства, відновити замовчувані досі сторінки історії рідного краю.

"То страхи були. Бідних тих євреїв гнали туди , де була викопана яма. Вони, бідні, знали, на що йдуть. То так було чути стрільбу звідти, що Боже борони! Як вони звідти гатили, а тіла в яму скидали. Дітей кидали живими. За ніжку — і туди. Так що лазили діти по мерцях", — розповідає очевидиця Голокосту Параскевія  Моршина.

 Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр.

Усього за два дні вересня 1941 року в Києві було вбито понад 33 тисячі євреїв. Загалом за часів Другої світової війни в Бабиному Яру загинуло понад 100 тисяч осіб: євреїв, українців, ромів... Зокрема, українських націоналістів.

Бабин Яр — місце масового вбивства жертв нацистського режиму у Києві. За різними оцінками, тут було вбито від 70 до 150 тисяч людей, серед яких було від 50 до 70 тисяч євреїв, а також радянські військовополонені, діячі Української національної ради, роми, пацієнти психіатричної лікарні.

День пам’яті Бабиного Яру в Україні вшановують 29 вересня.

Усі ці події описує Анатолій Кузнецов у своєму романі – документі « Бабин Яр».

 Анатолій  Кузнєцов народився і виріс в Києві, на Куренівці, неподалік від великого яру, назва якого свого часу була відома лише місцевим жителям: Бабин Яр. До війни це було місце дитячих ігор. Два з гаком роки воно було забороненою зоною, з дротом під високою напругою, з табором, і на щитах було написано, що всякому, хто наблизиться, відкривається вогонь. Потім відразу, в один день Бабин Яр став відомий всьому світу. Кожен день тут розстрілювали євреїв, росіян, українців ...

Докладніше про цю книгу найкраще сказати словами самого автора: "Я пишу так, немов даю під присягою юридичне свідчення на найвищому чесному суді - і відповідаю за кожне своє слово. У цій книзі розказано тільки правда - так, як це було".

 

 #Вірш_дня

#День_обіймів

Обіймаю...

Обіймаю, серцем обіймаю

Всю тебе - від Сходу до Карпат.

Україно, зболена до краю

Ти від туги нині, від утрат.

Обіймаю тебе, рідна земле,

Всі простори зранені твої.

А в душі болить, щемить і терпне

За усіх, хто нині на війні.

Обіймаю кожного душею

З Харкова, БахмУта і Дніпра...

Молимося дружною сім'єю,

Нам усім болить страшна війна.

Обіймаю, серцем обіймаю,

Україно, всі стежки твої.

Краю мій, лелечий рідний краю...

Я з тобою в радості й журбі.

Ніна Арендар

21.01.2023

 #Пост_подяки

#Книги_даровані_автором

Приємний подарунок отримали бібліотеки с. Пониковиця та с .Смільне: книги з особистим автографом та дарчим підписом Олександра Скороход .

Два романи "Наречена" та "Помста" - це дилогія ,яка відображає боротьбу добра і зла. Підтримуючи одне одного прості люди потрапляючи у скрутні ситуації, нерівні сутички з нечистою силою долають усі перешкоди.

Містичні романи за народним переказом з Вінниччини чекають на свого читача.

Щира подяка п.Олександру за підтримку бібліотек.

Бажаємо нових творчих звершень та вірних читачів.

 

#Літературний_календар

#Ювілей_письменника

Інформ – досьє: «Людина чистих і високих ідеалів»

Степан Васильченко : «Сила іде знизу, од народного серця.» «Усім треба рідним словом володіти, усі гуртом мусимо підняти його на височінь.»

 Цікаві факти з життя і творчості українського письменника і педагога :

Справжнє прізвище  – Панасенко

Народився Степан Васильович Васильченко в місті Ічня, що на Чернігівщині, в родина шевця 8 січня 1879 року. Змалечку батько привчав своїх дітей до читання та заохочував їх до знань

Бажання писати у Васильченка виявилося дуже рано, і найпершими спробами на літературній ниві стали його щоденники.

Навчаючись у Глухівському вчительському інституті, Степан організував політичний страйк у навчальному закладі. Він закликав до демократизації навчання у вищій школі, виступаючи з петиціями. Це був його і далеко не останній протест.

За свою революційну діяльність та любов до всього українського йому заборонили вчителювати. На життя Степан Васильович заробляв приватними уроками.

Коли розпочалася Перша світова війна, письменника мобілізували на фронт. Степан Васильович перебував на передових позиціях та командував саперною ротою

Після війни він починає знову вчителювати у Київській школі № 61 імені Франка, завідував дитячим будинком, керував драмгуртком, очолював шкільну студію з літератури та паралельно пише нові твори. Серед них: новела «Мати», оповідання «З самого початку», «Записки вчителя»

Панасенко працював вчителем на Донеччині, де підтримує зв’язки з шахтарями, розповсюджує серед них прокламації, нелегальні політичні брошури. В 1906 р. його арештовують і ув’язнюють у Бахмутській тюрмі, де за ґратами він і просидів півтора року.

Старі бойові рани та наслідки тифу загострились і як наслідок, 1 серпня 1932 року письменника не стало

У 1979 році згідно рішення ЮНЕСКО було відзначено 100-річний ювілей Степана Васильовича Васильченка

В Києві є вулиця названа в честь Васильченка.