#Літературний_календар

#Ювілей_письменника

Інформ – досьє: «Людина чистих і високих ідеалів»

Степан Васильченко : «Сила іде знизу, од народного серця.» «Усім треба рідним словом володіти, усі гуртом мусимо підняти його на височінь.»

 Цікаві факти з життя і творчості українського письменника і педагога :

Справжнє прізвище  – Панасенко

Народився Степан Васильович Васильченко в місті Ічня, що на Чернігівщині, в родина шевця 8 січня 1879 року. Змалечку батько привчав своїх дітей до читання та заохочував їх до знань

Бажання писати у Васильченка виявилося дуже рано, і найпершими спробами на літературній ниві стали його щоденники.

Навчаючись у Глухівському вчительському інституті, Степан організував політичний страйк у навчальному закладі. Він закликав до демократизації навчання у вищій школі, виступаючи з петиціями. Це був його і далеко не останній протест.

За свою революційну діяльність та любов до всього українського йому заборонили вчителювати. На життя Степан Васильович заробляв приватними уроками.

Коли розпочалася Перша світова війна, письменника мобілізували на фронт. Степан Васильович перебував на передових позиціях та командував саперною ротою

Після війни він починає знову вчителювати у Київській школі № 61 імені Франка, завідував дитячим будинком, керував драмгуртком, очолював шкільну студію з літератури та паралельно пише нові твори. Серед них: новела «Мати», оповідання «З самого початку», «Записки вчителя»

Панасенко працював вчителем на Донеччині, де підтримує зв’язки з шахтарями, розповсюджує серед них прокламації, нелегальні політичні брошури. В 1906 р. його арештовують і ув’язнюють у Бахмутській тюрмі, де за ґратами він і просидів півтора року.

Старі бойові рани та наслідки тифу загострились і як наслідок, 1 серпня 1932 року письменника не стало

У 1979 році згідно рішення ЮНЕСКО було відзначено 100-річний ювілей Степана Васильовича Васильченка

В Києві є вулиця названа в честь Васильченка.