#Книги_з_добрих_рук

Отримувати подарунки завжди приємно, а особливо книги.Сьогодні щирі слова подяки провідному бібліографу  Ірині Личак та завідуючій відділом обслуговування Наталії Мандюк Публічної бібліотеки Радехівської міської ради за чудові книги,які обов'язково знайдуть свого читача.

Здоров'я та миру, любі дівчатка!

 #День_Героїв_України

День пам'яті і подяки:

"Пам'ятаємо тих, хто боровся!

 Дякуємо тим, хто бореться!"

Ніхто не забутий.

На полі ніхто не згорів:

Солдатські портрети

На вишитих крилах пливуть…

І доки є пам’ять в людей,

І живуть матері,

Допоти й сини, що спіткнулись об кулі,

Живі!

(Б. Олійник)

 Обмін досвідом.

22 травня наша книгозбірня радо зустріла бібліотекарів Рівненщини в рамках професійного міжобласного обміну досвідом.

Колеги ознайомилися з напрямками роботи бібліотеки, з проектною  та інноваційною діяльністю, методиками поповнення фонду бібліотеки.

Приємною і несподіваною була зустріч з однокурсницями.

Щира подяка колегам за подарунок: книги та солодощі.

Тож до нових зустрічей. Завжди рада бачити ,Вас, у своїй бібліотеці.

 Вітальна сторінка:

"З днем вишиванки, рідна Україно!".

А українська вишиванка — диво,

У ній народу код, його душі.

І кожному в ній зручно і красиво,

Вдягнути ж вишиванку поспіши.

І гордо йди у ній по цілім світі,

Та мовою своєю розмовляй!

І хай сміється сонечко в зеніті —

Ти рідного свого не забувай!

Бо в ньому все — ліс, гори і долина,

І річечка, й маленьке джерельце,

Твій рідний край, чарівна Україна,

І мати, й батько — пам’ятай про це!

І хліб на вишиванім рушникові,

І пісня, що до серця пролягла,

І краєвиди навкруги чудові,

І стежка, що у Всесвіт повела.

Вдягни свою чудову вишиванку,

Відчуй в ній ласку і душі тепло,

І чистий ранок в ніжному серпанку,

І те, як добре з мамою було.

(Надія Красоткіна)

 

Інформаційний дайджест “Цей день у пам’яті народній».

8 травня в Україні та багатьох країнах світу відзначають День пам'яті та примирення — день, присвячений вшануванню жертв Другої світової війни.
Це не день тріумфу, а день скорботи, поваги та вдячності тим, хто поклав своє життя заради миру.
Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірване насильством світового масштабу, людям усіх рас і націй. Тим, хто загинув на фронтах, в окопах, і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.
В Україні День пам’яті та примирення встановлений згідно з Законом України “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років”. Таким чином, Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.
Офіційне гасло пам’ятних заходів – “1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”. Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.
.Його простота та глибокий зміст нагадують про крихкість життя та ціну свободи.
Схиляємо голови перед усіма, хто віддав життя за мир. Пам'ятаємо минуле, аби не допустити його жахіть у майбутньому.
Вічна шана героям.

 #Новий_формат_бібліотеки

Благодійний фонд "Бібліотечна країна" втілює проєкт "Здорові бібліотеки" за підтримки україно-швейцарського проєкту "Діємо для здоров'я". Пілотний запуск цього рішення у багатьох громадах уже показав, як можна ефективно профілактувати здоров'я через мережу бібліотек.

Книгозбірні облаштували у своїх просторах "Куточки здоров'я", де сконцентровані всі їхні нові надбання, а також інформація про систему охорони здоров'я в громаді (лікарні, розклад та оголошення), плакати про книги, анонси заходів, пов'язаних зі здоров'ям .

Наша бібліотека теж долучилася до цього проекту. Тепер Ви маєте можливість  безоплатно скористатись медичними приладами та послугами в бібліотеці: виміряти тиск, рівень кисню та цукру, виміряти індекс маси тіла.

Корисними будуть для Вас інформаційні матеріали, що висвітлюють теми здоров’я та профілактики захворювань, графіки прийому вузьких спеціалістів Бродівської ЦМЛ, консультацію ,як записатися на прийом до спеціалістів, номери телефонів для запису на прийом.

 

#Чорнобильська_трагедія

Онлайн - презентація: "Чорнобиль - трагедія, подвиг,пам'ять"

Весна в розмаї. Двадцять шосте квітня.

Тривожна ніч. Здригнулася земля.

Невинно вишні чарували цвітом,

А вибух все навколо спопеляв.

Дзвінок в пожежній. Швидко мчать машини.

В четвертім вибух і прорвало дах.

Відважні хлопці мужньо, безупинно

У пекло йшли, забувши біль і страх.

М.Яновська.

 Бібліофреш краєзнавчої літератури:

Володимир Підгірняк :

"Золоті руни","Бродівська писанка".

Володимир Підгірняк - архітектор, лауреат Державної премії України в галузі архітектури, член Національної спілки архітекторів України, народився 9 травня 1950 року у м.Броди у родині робітників. Навчався у Бродівській школі ✓2. Вищу освіту здобув на архітектурному факультеті Львівського політехнічного інституту.

"Золоті руни"-книга дослідника стародавньої писанки та вишивки розповідає про суть стародавніх звичаїв , розтлумачення їх значення та змісту.

Книга містить значну частину попередніх робіт автора: "Бродівська писанка"(2008) та "Текстова вишивка"(2009).

Ця книжка знайомить з основними елементами письма, які використовуються у Бродівській писанці та вишивці.

Чому писанка та вишивка названі Бродівською? Тому,що в її основу лягли традиційні елементи і композиційні прийоми, характерні для Брідщини.

Особливу увагу заслуговує видання " Бродівська писанка", де досліджується давні прийоми на писанці, розкривається суть символів, подається абетка букв, а також числа, що використовувалися людьми ще у древні часи.

Досліджується календар, яким користувалися при розписі писанки, та наводяться прийоми його використання. Надається також буквенне розшифрування, символіка , що були зібрані автором у Бродівському районі.

Ця книга присвячена світлій пам'яті Параскевії Яцишин - писанкарки зі села Голосковичі.

Заходьте! Читайте! Вивчайте!

Пізнавальна етномандрівка  : « Традиції святкування Великодня в Україні: цікаві факти та незвичайні обряди».

В Україні Великдень це більше ніж свято.Це глибокі традиції, стародавні обряди, кольорові писанки та душевне єднання родини.Дізнайтеся детальніше про унікальні українські великодні звичаї, цікаві факти й регіональні особливості, які збереглись до наших днів.

Українська великодня культура вражає своєю різноманітністю – від освячення кошиків до співу гаївок, від вишуканих писанок до народних обрядів,що зберігаються з покоління в покоління.

    Святкування Великодня в Україні починається задовго до самої неділі Воскресіння Христового. Великий піст триває 48 днів і є часом духовного очищення, молитви та стриманості. У цей період віряни відмовлються від м’ясних, молочних продуктів та розваг.

У суботу ввечері або в неділю вранці українці йдуть до церкви освячувати великодні кошики , в яких є:

Пасха –традиційний великодній хліб, символ тіла Христа.

Яйця ( писанки, крашанки) – символ життя та воскресіння.

Ковбаса, шинка – символ достатку.

Сир, масло, сіль –символ чистоти, сили та злагоди.

Хрін – знак сили духу.

Свічка – як символ світла Христового.

Кошик прикрашають вишитим рушником, квітами або барвінком, як символом вічності.

    Українські писанки – унікальне культурне явище. Кожен регіон має свої орнаменти й символіку. У Карпатах популярні геометричні мотиви, на Полтавщині – рослинні візерунки. Розпис писанки – це ціла філософія, в якій закладено побажання здоров’я, щастя, захисту й миру.

Цікаво, що писанки раніше не їли –їх дарували, як оберіг або клали в господарстві , щоб захистити ві злих духів.

Український Великдень має безліч народних елементів, які відрізняються в різних частинах України.

Гаївки та веснянки – у Західній Україні молодь водить хороводи біля церкви після служби, співають пісні, які славлять весну та воскресіння.

Поливаний понедок – у деяких регіонах, зокрема на Гуцульщині та Буковині, понеділок після Великодня – день жартів і обливань водою, що символізує очищення.

«Христосування»- давній звичай, коли кожен вітається «Христос Воскрес!» і тричі цілує ближнього. Відповідь – « Воістину Воскрес!».

Освячення пасіки – на Поліссі існує звичай освячувати бджолині вулики у великодній понеділок, просячи врожайного року.

Великдень в Україні –це не лише релігія, а душа народу. Це час, коли життя перемагає смерть, а світло –темряву.

 

Народознавчий етюд: « Верба красна розцвітає,про Великдень сповіщає».

       Вербна неділя святиться лоза,

       Всі ми вітаємо Господа Христа.

       Батько і мати, брат і сестра,

       Кожна родина  витає Христа.

                       ( о.Ярослав Царик).

Історія та значення свята:

Вербна неділя - це спогад про вхід Ісуса Христа до Єрусалима, коли люди вітали його пальмовими гілками. Тому свято також називається - Вхід Господній в Єрусалим.

В українській традиції пальми символічно замінює верба - перше весняне дерево, яке "прокидається" і є символом життя та оновлення. В багатьох країнах цю неділю називають саме пальмовою, бо гілками пальми була дорога, якою прямував Ісус.

В Україні, а також у всіх інших слов'янських країнах пальми не росли, то символом, який означає перемогу та життя, обрали вербу.

Традиції Вербної неділі:

На Вербну неділю у храмах та церквах проводять святкову службу і освячують невеличкі букетики з гілками верби. Також ставлять свічки за здоров'я близьких та моляться.

Гілочками верби легенько стукають потім одне одного зі словами: "Не я б'ю - верба б'є".

Гілочками прикрашають будинок, освячені верби зберігають протягом року, бо ці гілки вважаються потужним оберегом. Вербу також підкладають у воду або корм тварин - щоб захистити їх від хвороб.

Ще вербні гілочки використовують для миття дітей, або додають їх у воду для вмивання стареньких та немічних - у давнину вірили, що ці гілочки цілющі.

З Вербної неділі починається приготування до Великодня.

 

 

 

        Літературна гостина: « Зростаємо разом з книгою!»

Другого квітня відзначається Міжнародний день дитячої книги. Цю дату встановлено з ініціативи й за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Щороку з 1967-го — у день народження Ганса Крістіана Андерсена — у всьому світі проходять заходи, присвячені дитячій літературі й читанню.

                           Коли виникло свято книги 

            Щороку 2 квітня ми святкуємо Міжнародний день дитячої книги. Це свято було започатковане 1967 року рішенням Міжнародної ради з питань дитячої книги (IBBY-International Board on Books for Young People). А дата була обрана не випадково. Саме цього дня народився славетний данський казкар – Ганс Крістіан Андерсен (1805-1875). Тож, відзначаючи цю подію, ми згадуємо всі чудові твори цього дивовижного митця й оцінюємо подальші старання його послідовників. А також розуміємо, яке місце сьогодні посідає книга у вихованні та розвитку дітей.

       Традиції святкування Міжнародного дня дитячої книги

      Щороку одна з національних секцій IBBY виступає спонсором чудового свята. Крім того, обрана секція запрошує популярного письменника для написання особливого послання для всіх дітей світу, а відомі художники на його основі створюють оригінальний плакат.

      Також у цей день, раз на два роки, дитячим письменникам і художникам присуджується головна нагорода – Міжнародна премія імені Г. К. Андерсена із врученням золотої медалі. Цю найпрестижнішу міжнародну нагороду часто називають «Малою Нобелівською Премією». Золоту медаль із профілем великого казкаря лауреатам вручають на черговому з’їзді конгресу Міжнародної ради з дитячої книги.

А ще Міжнародна ради з дитячої книги має право нагородити особливою відзнакою – Почесним диплом за окремі книги для дітей: за найкращі переклади мовами світу та ілюстрування. 

            Зазвичай до 2 квітня у багатьох країнах приурочують проведення тижня дитячої та юнацької книги. Відбувається дуже багато цікавих та змістовних заходів, які неможливо забути: виставки і фестивалі, конкурси і конференції, на яких показують, читають та обговорюють найкращі видання світу. А театральні колективи готують вистави за сюжетами найцікавіших дитячих книг. І всюди, у всіх країнах, королем свята по праву вважається Андерсен, чий внесок у світову дитячу літературу був і залишається неперевершеним. 

 

              Цікаве з історії дитячої книги

            Дитяча література з'явилася порівняно нещодавно. До середини вісімнадцятого століття діти читали приблизно те саме, що і їхні батьки. Особливо популярними були «Робінзон Крузо» Д. Дефо та «Подорожі Гуллівера» Дж. Світа. А ще дорослі та малі читачі полюбляли східні казки. Тогочасні книголюби зачаровувалися фантастичними історіями із циклу «Цікаві арабські ночі» – про Аладдіна, Алі-Бабу і сорок розбійників та сім подорожей Синдбада-мореплавця. 

       Суто дитяча література народилася аж через сто років – у дев′ятнадцятому столітті з появою братів Грімм. Їхні твори відразу привернули до себе увагу малечі. І дотепер ми не уявляємо, як можна вирости і не знати таких чудових казок, як, наприклад, про Білосніжку і Сплячу Красуню.

            Але саме Гансу Крістіану Андерсену вдалося змінити ставлення до дитячих книг та неймовірно розвинути і збагатити цей вид художньої літератури. Біографія Андерсена теж нагадує свого роду казку. Він народився в родині шевця і сам у ранньому дитинстві став підмайстром на фабриці. Але, коли йому виповнилося чотирнадцять, життя різко змінилося. Андерсен вирушив до Копенгагена, де став почесним учнем-танцівником у королівському балеті. Згодом, зрозумівши, що його справжнє покликання в іншому, почав писати твори для сцени і друкувати власні вірші у журналах того часу. Але прославився на весь світ завдяки своїм казкам. 1833 року він отримав Королівську стипендію за внесок до літератури. На згадку про великого казкаря на батьківщині Андерсена на набережній Копенгагена встановили статую героїні його казки – Русалоньки, що стала символом міста і нагадую всім відвідувачам про свого славного творця. 

            Не забуваємо і ми його. Щовечора, яким би втомливим не був день, сідаємо разом з дітьми у затишному куточку кімнати, розгортаємо «Снігову королеву» чи іншу книгу казок і поринаємо в розкішний вигаданий світ.

#письменники_ювіляри

Літературно - поетична сторінка:

" Велична українка - Ліна Костенко"

19 березня святкує свій 95-й день народження велика, неповторна, геніальна поетеса сучасності

Ліна Василівна Костенко…Наша гордість, наша Берегиня, наша совість, справжній патріот і просто … Людина з великої літери…

Її вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості. У нове тисячоліття українська література увійшла з її ім'ям на вустах. Твори Ліни Костенко стали класикою української літератури. Вона є лауреатом багатьох премій, зокрема Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994).

Ліна Костенко і сьогодні продовжує дарувати читачам щирість своєї душі, філософське осмислення життя, красу українського слова. 

Її поезія - про жінку, любов, красу рідної мови і України - це словесна зброя, яка надихає і окриляє.

            "Крила".

А й правда, крилатим ґрунту не треба.

Землі немає, то буде небо.

Немає поля, то буде воля.

Немає пари, то будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина…

А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.

А крила має. А крила має!

Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,

А з правди, чесноти і довір'я.

У кого – з вірності у коханні.

У кого – з вічного поривання.

У кого – з щирості до роботи.

У кого – з щедрості на турботи.

У кого – з пісні, або з надії,

Або з поезії, або з мрії.

Людина нібито не літає…

А крила має. А крила має.

             Ліна Костенко.

 #Новинки_у_бібліотеці

День нової книги:

"Ця книга у бібліотеці завдяки УІК"

Завдячуючи Українському інституту книги бібліотека отримала цікаві та пізнавальні книги для користувачів бібліотеки.

Тут книги для дослідників історії, поціновувачів мистецтва, любителів етнографії. Не залишились без книг і юні читайлики.

Заходьте! Знайомтесь! Читайте!