Бібліотека-філія с. Пониковиця

Онлайн –презентація : «Історії сильних».

Наша бібліотека отримала книгу «Історії сильних» створену за підтримки засновника фонду Вадима Столара, натхненої команди волонтерів, фотографів та всіх, хто долучився до цього складного, проте масштабного проекту.

Книга - збірка історій , написаних на основі реальних подій із життя українців , які переживають найстрашнішу війну ХХІ століття в самому центрі Європи , котру розгорнула росія проти України , її народу і державності. Історія людей , які , пройшовши пекло окупованих територій , місць ведення активних бойових дій , катівні , небезпечні російські блокпости , вижили і не зломалися . Книга «Історії сильних» - це літопис сучасності, який містить у собі історії, написані самим життям. В ній майже 100 історій від людей, які щодня переживають жахіття війни.

«Історії сильних» — книга про українців, які пережили жахіття окупації, полону, тортур, бомбардувань і ракетних обстрілів. Книга створена для того, щоб світ знав правду про злочини, які чинила та продовжує чинити російсько-окупаційна армія на території нашої країни.

Благодійний фонд Вадима Столара презентував книгу «Історії сильних» у Варшаві та Брюсселі. Презентації проходили у форматі театралізованої вистави за уривками з книг та за участю відомих акторів київських театрів.

У книзі команда фонду зібрала та задокументувала історії незламних українців, які бачили звірства російських окупантів на рідній землі, перебували в окупації, рятувалися з маленькими дітьми на руках, під обстрілами доставляли гуманітарну допомогу та героїчно захищали рідну країну від загарбників. «Історії сильних» – це збірка пам’яті про те, що болить кожному з нас. З її сторінок лунають голоси десятків українців, розповідаючи, як Україна вистояла, мужньо закривши собою, немов щитом, усю Європу від навали російських окупантів. У ній все – біль, страх, ненависть, лють, сміливість, єдність, взаємопідтримка, надія та віра в перемогу.

Працюючи над виходом книги, команда фонду прагнула:

• створити доказову базу для Гаазького трибуналу – аби винні у російсько-українській війні були покарані;

• полегшити біль людей, які надсилали нам свої історії – бо коли ділишся своїм горем, його стає менше;

• нагадати світу про жахи, які відбувалися та досі відбуваються в Україні через війну, – аби він усвідомив ціну миру та аби підтримка нашої країни партнерами не зменшувалася.