пʼятниця, 22 квітня 2022 р.
неділя, 17 квітня 2022 р.
Ювілей письменника.
Літературний круїз : «Лицар української дитячої літератури
Володимир Рутківський.»
Володимир
Рутківський народився 18 квітня 1937 року в с. Хрестителеве Чорнобаївського
району Черкаської області.
Навчався в Одеському політехнічному
інституті. Друкуватися почав 1959 року. Член Одеської обласної організаціії
НСПУ з 1969 року.
Закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім.
Максима Горького.
Літературну діяльність Володимир
Рутковський розпочинав як поет. У його доробку поетичні збірки "Краплини
сонця", "Плоти", "Повітря на двох", "Відчиніть
Богданкове вікно", "Рівновага", "Знак глибини",
"День живої води".
Потім Рутківський став писати
переважно твори для дітей та юнацтва: повісті "Аннушка", "Гості
на мітлі", "Бухтик з тихого затону", "Канікули у
Воронівці", "Намети над річкою", "Слуга баби-Яги";
повість-легенда "Сторожова застава", книга нарисів "Земля
майстрів", п'єса— казка "Прибульці"; історичний роман "Сині
Води", книга про німецьку окупацію під час Другої світової війни
"Потерчата".
За радянських часів зазнавав
неодноразових звинувачень в українському націоналізмі, його твори відмовлялися
друкувати у, єдиному на той час дитячому видавництві України,
"Веселка".
Широке визнання в незалежній Україні
Рутківському принесла пригодницька трилогія про джур, видана видавництвом
Абабагаламага: "Джури козака Швайки" (2007),
"Джури-характерники" (2009), "Джури і підводний човен"
(2010).
У 2011 році Володимир Рутківський став
лауреатом премії "Книга року Бі-Бі-Сі" за двотомний історичний роман
"Сині Води".
Проживав Володимир Рутківський в
Одесі.Помер 31 жовтня 2021 року.
Кожні чотириста літ прокидається страшний Змій
Горинович і вирушає на полювання. Разом зі своїм другом Костієм Безсмертним
вони не тільки розбишакують по довколишніх горах, а й викрадають хлопця, який
приїхав у гості до карпатських родичів. На допомогу людській дитині приходять
герої з попередніх казок Володимира Рутківського.
Ця повість є заключною частиною казкової
трилогії, до якої входять повісті «Бухтик з тихого затону» та «Гості на мітлі».
неділя, 10 квітня 2022 р.
По-своєму кожна
Пташина співає,
По-своєму кожен
Народ розмовляє.
У мене й народу мого
Українська є мова чудова,
Своя, материнська.
По світу її,
Як святиню, нестиму
Допоки живу,
В чистоті берегтиму,
З Любов’ю сердечною,
Вірністю сина.
Ця мова для мене,
Як мати, єдина.
С. Жупанин
Бо мова вище, ніж пташиний спів.
В її скарбниці – доля України,
Глибинна таємниця правіків.
Вона нуртує джерелом криничним,
Із попелища феніксом встає.
Для нації вона гарант на вічність,
Тому її так люто ворог б'є.
Все заберуть, а залишилось слово.
Знов до життя повернемося ми.
Лише тому, що не пропала мова,
То й ми ще наче люди між людьми.
Без мови – не створити нам держави,
Доріг тернистих – не перебрести!
Хай вороги жорстокі і лукаві –
Стіною стань і мову захисти!
Річ не про те, що мова солов'їна,
Бо мова – глибше, ніж пташиний спів.
В її скарбниці – доля України,
Космічна нерозгаданість віків.
Микола Лотоцький
Поетична хвилинка:"Ми моломись за долю України"