День історичної пам'яті: 

          "Вогонь скорботи в серці навіки".

                                   Знов прокинулись ранки холодні.
                                   Дощ хрестами в сніжинках застиг.
                                   Поминаючи мертвих сьогодні,
                                   Ми рятуєм майбутнє живих.

Рано чи пізно, але обов’язково кожна людина і весь народ осмисле своє минуле. Не сьогодні це сказано: Час народжувати і час помирати, час руйнувати і час будувати, час розкидати каміння і час збирати, час мовчати і час говорити. Прийшов час говорити після десятиліть мовчання. 

Можна замести сліди злочину, можна засекретити на роки архівні документи, можна переписати історію, а чи можна знищити народну пам’ять? Ні. З правдою нічого не вдієш. А якою була правда?

\