Історичний портрет: " І горів і яснів, і                                               страждав за волю України".                                                                                     

Першого січня виповнилося 100 років від дня народження Степана Бандери – одного з найбільших борців за незалежність України. Таких історичних постатей небагато у будь-якого народу. Їх неможливо викреслити з історії, і кожен, хто намагається витлумачити життєпис їх власної нації, не може замовчати ні цього імені, ні подій зв’язаних з цією історичною особою. Мало хто є байдужим до його імені – бо живі ще соратники і послідовники, та й ідеї, за які він віддав життя, не чужі багатьом українцям, народженим після його смерті. Степан Бандера – це символ усієї Західної України. Силою політичних обставин склалося так, що в роки, коли на заході України воїни УПА билися й гинули в нерівній борні за волю свого народу, більшість цього самого народу під впливом комуністів була байдужа або ставилась до них як до зрадників.

Деформація національної свідомості переважної частини українського суспільства у роки національно-визвольної війни не є винятком в історії. Боротьбу завжди розпочинає і веде меншість з найкращих. Тривожним є надто повільне прокидання національної свідомості вже у нових умовах.

Живемо в час відродження духовності, творення Української державності. Крила нашого устремління розпростерті у польоті пізнання наших витоків: віри, історії, культури. Тому і пам'ятаймо про роль Степана Бандери в історії національно-визвольної боротьби за незалежність України.