Літературний ланцюжок:

               "Мозаїка книжкового літа."

Літні канікули надають дітям безліч вільного часу для відпочинку і розвитку. Літо – час ігор, розваг, свободи у виборі занять, поповнення витрачених сил, відновлення здоров’я. Літо – це найкраща пора, коли діти мають чудову нагоду поринути у світ літератури, познайомитися з творчістю нових для них письменників, відкрити нових героїв, пізнати світ за допомогою книги та отримати насолоду від читання.

                   Майстрім у бібліотеці: "Абетка шахової гри"

Доведено, що заняття шахами зміцнюють пам'ять, розвивають аналітичні здібності й уяву, допомагають удасконалювати такі риси вдачі, як організованість, цілеспрямованість, об'єктивність. Захопившись цією грою, маленький непосидько стає терплячим, бешкетник – витриманим, пихатий – самокритичним.

 

                                       Book-простір: 

                              « Якщо друг у тебе є,життя радісним стає.»

                                       

Однією з основних духовних потреб людини є спілкування. Спілкування з тим, кому можна довіряти, хто завжди зрозуміє та підтримає, на кого можна покластися у будь-якій життєвій ситуації. Саме таким і повинен бути справжній друг — щирим, відданим, порядним. Не можна плутати щиру дружбу із приятельськими стосунками, тому що приятелів у людини може бути безліч, але справжній друг — завжди один.

Усім відома фраза “скажи мені хто твій друг, і я скажу тобі хто ти”. Людина, яка не вважає своїми друзями книги, швидше за все, не особливо цікавий співрозмовник чи порадник.

 

# 510 років с. Пониковиця.

Архів бібліотеки.

Історико -краєзнавчий вернісаж  : « Пониковице! Ти часточка України. В твоїх натружених долонях вигойдуєш не роки,а віки».

У 1978 році з ініціативи Миколи Шуневича та  підтримки голови колгоспу «Правда» Геннадія Сергійовича Попова була створена своя багатотиражна газета «Нове життя» , редактором якої став М.Шуневича.

  На сторінках газети розповідалося про життя колгоспу,про хід сільськогосподарськогосподарських робіт,висвітлювалися матеріали про передовиків праці,культурно - спортивне життя сіл,які входили до складу колгоспу.Часто на сторінках газети друкувалися фейлетони про недобросовісних працівників колгоспу.

 У 80-і рр.редактором газети по сумісництву була завідувач сільською бібліотекою с.Пониковиця Марія Мархонь. Пізніше редакторами були Б.Зробок та М.Стеблій.

Народознавчий етюд: "Вогонь горить, ніч роз’ясняє —Іван Купала наступає!"

 На Купала – свято щастя,

Свято вогнища й завзяття,
Свято квітів і кохання
Свято чистого купання
Ми вінки кидаєм в воду
І кружляєм в хороводі
Заспіваємо пісень,
Любим їх понад усе!

Івана Купала – слов’янське свято. Його споконвіку відзначають не тільки в Україні, але і в Білорусі, Польщі, а так само в країнах Балтики – Литві, Латвії, Естонії та Фінляндії. 

Правда, спочатку його святкували не 7 липня, як тепер, а пов’язували з літнім сонцестоянням (20-22 червня). З прийняттям християнства свято не скасували, але приурочили до дня народження Іоанна Хрестителя – 24-го червня за старим стилем.

Вогонь, трава і вода – ось головні складові свята. Без них не обходиться жоден обряд, велика частина яких проводиться, звичайно, вночі. Адже свято-ж це містичне! Але, не дивлячись на магію, Івана Купала – одне з найвеселіших і галасливих свят.

Івана Купала щорічно відзначається в ніч з 6 на 7 липня і символізує поклоніння природі, сонцю, травам і воді. Веселе народне свято тісно переплетене з язичницькими ритуалами та повір'ями. Раніше було заведено розпалювати багаття, купатися в річці, збирати трави й шукати магічну квітку папороті. Давні традиції Купальської ночі активно підтримуються і до цього дня

Івана Купала: ворожіння

Пошук папороті був найголовнішою традицією Купальської ночі. Ця рослина розквітає один раз на рік — лише в ніч свята. Люди вірили, що якщо знайти папороть в ніч на Івана Купала, то можна стати щасливим і багатим.

Раніше молоді дівчата з ранку вирушали в ліс, збирали трави й квіти, робили з них вінки, створювали букети, розкладали в будинку. Люди вірили, що природа в цей день оживає, набуває особливі цілющі властивості та служить оберегом для людини.

Особливою магією володіють ворожіння на Івана Купала. У ніч на Івана Купала незаміжні дівчата плели вінки з польових квітів, трав і ворожили на любов. В середину вінка ставили запалені свічки й пускали його по воді, якщо вінок йшов на дно, то улюблений розлюбив дівчину. Якщо вінок приставав до берега, то в цьому році весілля не буде, а якщо вінок відпливав далеко з незгаслою свічкою — дівчина зустріне свого судженого і її чекає щасливе майбутнє

Ще один популярний звичай на Івана Купала виглядав наступним чином — дівчата, які мріяли скоріше вийти заміж, в ніч на Івана Купала голяка тричі оббігали житнє поле. Люди вірили, що в цьому випадку наречена присниться своєму нареченому і він обов'язково знайде її.

До традицій та обрядів на Івана Купала можна віднести купання в річці, але чоловікам в цей день необхідно бути дуже обережними. Люди вірили, що в Купальську ніч на берег виходять русалки й спокушають вподобаного ними хлопця. Того, хто піддасться її чарам хвостата красуня могла залоскотати до смерті або назавжди потягти в воду.

Не менш цікавими й веселими є стрибки через багаття в Купальську ніч, які служать обрядом очищення за допомогою вогню і символом позбавлення від всього поганого. За традицією необхідно було тричі перестрибнути через вогнище і викупатися в ранковій росі. Дівчата стрибали зі своїми половинками, бо вважалося, що вдало стрибнула пара скоро одружиться.

 

 

        Літературна зустріч з письменницею , літературним критиком Галиною Новосад.

и ещё 4

               Урок народознавства:" Віночок - чарівний оберіг".

Напередодні свята Євхаристії  прийнято освячувати віночки – символ вічного життя. Вони служать оберегом для сім’ї і захищають домівку. Віночки плетуть із цілющих трав, а після освячення вішають біля дверей чи ікон. Таким чином, свято об’єднало обрядовість церковної служби та елементи дохристиянських звичаїв.