четвер, 2 квітня 2026 р.

 Книжкова мандрівка: 

« Чарівний світ Книголенду».

Щороку 2 квітня уся всесвітня спільнота відзначає Д 
Міжнародний день дитячої книги .Це свято привертає увагу всіх дітей та їхніх батьків до надзвичайної важливості книжки в житті юних читачів. Адже саме вона відкриває малятам двері у великий та незнайомий світ, знайомить з невідомими раніше істотами, розкриває таємниці життя, сприяє становленню особистості. Свято вирішили відзначати 2 квітня, тому що в цей день народився автор улюблених дитячих казок – Ганс Крістіан Андерсен.


 Ідея виокремити спеціальний день для популяризації книги серед юних читачів належить німецькій письменниці, авторці творів для дітей та активній громадській діячці – Еллі Лепман. Саме вона є засновницею Міжнародної ради з дитячої книги, за рішенням якої у 1967 році було впроваджено День дитячої книги. З перших днів це рішення було позитивно сприйняте в різних куточках світу, а свято відразу набуло всесвітнього значення.

Варто сказати, що Елла Лепман виступала за створення окремої нагороди, щось на кшталт Нобелівської премії, тільки в галузі дитячої літератури. Так з’явилася Міжнародна премія імені Г.К. Андерсена. Нагороду почали видавати ще в половині 20-го століття, нею вшановують найкращих авторів та ілюстраторів дитячої книги. Нагороди вручаються на з’їздах Міжнародної ради з дитячої книги.

Так склалося, що кожного Міжнародного дня дитячої книги найпопулярніший дитячий автор пише послання, адресоване найбільш юним читачам, а найкращий ілюстратор створює яскравий плакат, присвячений цьому дню. В 1973 р. та в 1979 р. почесних нагород за найкращу дитячу книгу були вшановані відомі українські письменники Богдан Чалий та Всеволод Нестайко.

ППершими дитячими творами були перекази, розповіді, оповідання, пісні, що передавалися в усній формі. Вони були покликані розважати та навчати малечу. Та перші серйозні кроки зі створення дитячої літератури з’явилися тільки у 18 столітті після того, як заговорили про інститут дитинства. До цього діти ставилися на однаковий рівень з дорослими, тому окремої спеціалізованої літератури для них не випускали.

Так, в 1744 році світ побачила перша дитяча книжка розважального характеру під назвою "Маленька гарненька кишенькова книжечка". Її автором та видавцем був популяризатор дитячої книги тих часів – Джон Ньюбері. Видання відрізнялося гарною обкладинкою та захоплювало дітлахів веселими іграми та яскравими ілюстраціями.

Жан-Жак-Руссо – ще один відомий філософ, який зробив неабиякий внесок у розвиток дитячої літератури. Він стверджував, що дітей треба виховувати, враховуючи їхні природні здібності та зацікавлення. Одним з письменників, який дотримувався філософії Руссо, був Томас Дей. Його перу належать багато творів для дітей.

В 19 столітті відомий данський письменник Г.Х. Андерсен займається збором народних казок Європи. З цією метою він навіть відправляється в подорож містами та селами Європи. Так само як брати Грімм, які зробили збірку казок Німеччини, він робить збірку казок європейських країн.

Пізніше з’являються захопливі твори різних дитячих авторів, які у своїх роботах покладаються на дитячу уяву. Розвиток друкарства, поширення грамотності серед широкого загалу, поява нових читачів, зниження ціни на друковані видання – все це призводить до підвищення попиту на дитячі книжки. А 1865 рік ознаменувався появою нового стилю у створенні дитячої літератури, оскільки світ побачила фентезійна книга Льюіса Керолла – "Аліса в країні чудес".

Перша друкована дитяча книга в Україні з’явилася в 1574 році. Це було навчальне видання під назвою "Руська граматика, або Буквар". Підручник видав перший український книговидавець Іван Федоров у львівській друкарні. До складу видання увійшла абетка, а також зразки та вправи читання. В ці часи здебільшого випускалися навчальні дитячі книги. А вже у 18 столітті починають виходити книги для читання.

Відомими дитячими письменниками тих часів були Іван Максимович, Ігнатій Максимович, Іван Пашковський, Григорій Сковорода тощо. У своїх оповіданнях для молоді Іван Максимович торкається морально-етичних тем, а от його брат Ігнатій захоплюється написанням од. Юнаки та дівчата захоплювалися поезією Івана Пашковського, який любив пожартувати та часто писав про перші юнацькі почуття та захоплення. Вперше просвітницькі ідеї в дитячій літературі з’явилися завдяки Григорію Сковороді. Його відомі дитячі твори: "Ой пташино-жовтобоко", "Гей, поля, поля зелені", різноманітні байки, епіграми тощо.

Величезний вклад у розвиток дитячої української книжки зробив Іван Франко. Під кінець 18-го – на початку 19-го століття виходять казки та оповідання для маленьких читачів. Автор не просто пише казки, а намагається скерувати дитячу уяву від казкових героїв та подій до реалій справжнього життя. Франкові оповідання розповідають про життя простих сільських дітей – "Малий Мирон", "Грицева шкільна наука", "Під оборогом", "Олівець" та багато інших. Діти з захопленням зачитувались казкою "Лис Микита".

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ДИТЯЧІ КНИГИ ТА ЇХНІХ АВТОРІВ