#Новий_формат_бібліотеки

Благодійний фонд "Бібліотечна країна" втілює проєкт "Здорові бібліотеки" за підтримки україно-швейцарського проєкту "Діємо для здоров'я". Пілотний запуск цього рішення у багатьох громадах уже показав, як можна ефективно профілактувати здоров'я через мережу бібліотек.

Книгозбірні облаштували у своїх просторах "Куточки здоров'я", де сконцентровані всі їхні нові надбання, а також інформація про систему охорони здоров'я в громаді (лікарні, розклад та оголошення), плакати про книги, анонси заходів, пов'язаних зі здоров'ям .

Наша бібліотека теж долучилася до цього проекту. Тепер Ви маєте можливість  безоплатно скористатись медичними приладами та послугами в бібліотеці: виміряти тиск, рівень кисню та цукру, виміряти індекс маси тіла.

Корисними будуть для Вас інформаційні матеріали, що висвітлюють теми здоров’я та профілактики захворювань, графіки прийому вузьких спеціалістів Бродівської ЦМЛ, консультацію ,як записатися на прийом до спеціалістів, номери телефонів для запису на прийом.

 

#Чорнобильська_трагедія

Онлайн - презентація: "Чорнобиль - трагедія, подвиг,пам'ять"

Весна в розмаї. Двадцять шосте квітня.

Тривожна ніч. Здригнулася земля.

Невинно вишні чарували цвітом,

А вибух все навколо спопеляв.

Дзвінок в пожежній. Швидко мчать машини.

В четвертім вибух і прорвало дах.

Відважні хлопці мужньо, безупинно

У пекло йшли, забувши біль і страх.

М.Яновська.

 Бібліофреш краєзнавчої літератури:

Володимир Підгірняк :

"Золоті руни","Бродівська писанка".

Володимир Підгірняк - архітектор, лауреат Державної премії України в галузі архітектури, член Національної спілки архітекторів України, народився 9 травня 1950 року у м.Броди у родині робітників. Навчався у Бродівській школі ✓2. Вищу освіту здобув на архітектурному факультеті Львівського політехнічного інституту.

"Золоті руни"-книга дослідника стародавньої писанки та вишивки розповідає про суть стародавніх звичаїв , розтлумачення їх значення та змісту.

Книга містить значну частину попередніх робіт автора: "Бродівська писанка"(2008) та "Текстова вишивка"(2009).

Ця книжка знайомить з основними елементами письма, які використовуються у Бродівській писанці та вишивці.

Чому писанка та вишивка названі Бродівською? Тому,що в її основу лягли традиційні елементи і композиційні прийоми, характерні для Брідщини.

Особливу увагу заслуговує видання " Бродівська писанка", де досліджується давні прийоми на писанці, розкривається суть символів, подається абетка букв, а також числа, що використовувалися людьми ще у древні часи.

Досліджується календар, яким користувалися при розписі писанки, та наводяться прийоми його використання. Надається також буквенне розшифрування, символіка , що були зібрані автором у Бродівському районі.

Ця книга присвячена світлій пам'яті Параскевії Яцишин - писанкарки зі села Голосковичі.

Заходьте! Читайте! Вивчайте!

Пізнавальна етномандрівка  : « Традиції святкування Великодня в Україні: цікаві факти та незвичайні обряди».

В Україні Великдень це більше ніж свято.Це глибокі традиції, стародавні обряди, кольорові писанки та душевне єднання родини.Дізнайтеся детальніше про унікальні українські великодні звичаї, цікаві факти й регіональні особливості, які збереглись до наших днів.

Українська великодня культура вражає своєю різноманітністю – від освячення кошиків до співу гаївок, від вишуканих писанок до народних обрядів,що зберігаються з покоління в покоління.

    Святкування Великодня в Україні починається задовго до самої неділі Воскресіння Христового. Великий піст триває 48 днів і є часом духовного очищення, молитви та стриманості. У цей період віряни відмовлються від м’ясних, молочних продуктів та розваг.

У суботу ввечері або в неділю вранці українці йдуть до церкви освячувати великодні кошики , в яких є:

Пасха –традиційний великодній хліб, символ тіла Христа.

Яйця ( писанки, крашанки) – символ життя та воскресіння.

Ковбаса, шинка – символ достатку.

Сир, масло, сіль –символ чистоти, сили та злагоди.

Хрін – знак сили духу.

Свічка – як символ світла Христового.

Кошик прикрашають вишитим рушником, квітами або барвінком, як символом вічності.

    Українські писанки – унікальне культурне явище. Кожен регіон має свої орнаменти й символіку. У Карпатах популярні геометричні мотиви, на Полтавщині – рослинні візерунки. Розпис писанки – це ціла філософія, в якій закладено побажання здоров’я, щастя, захисту й миру.

Цікаво, що писанки раніше не їли –їх дарували, як оберіг або клали в господарстві , щоб захистити ві злих духів.

Український Великдень має безліч народних елементів, які відрізняються в різних частинах України.

Гаївки та веснянки – у Західній Україні молодь водить хороводи біля церкви після служби, співають пісні, які славлять весну та воскресіння.

Поливаний понедок – у деяких регіонах, зокрема на Гуцульщині та Буковині, понеділок після Великодня – день жартів і обливань водою, що символізує очищення.

«Христосування»- давній звичай, коли кожен вітається «Христос Воскрес!» і тричі цілує ближнього. Відповідь – « Воістину Воскрес!».

Освячення пасіки – на Поліссі існує звичай освячувати бджолині вулики у великодній понеділок, просячи врожайного року.

Великдень в Україні –це не лише релігія, а душа народу. Це час, коли життя перемагає смерть, а світло –темряву.

 

Народознавчий етюд: « Верба красна розцвітає,про Великдень сповіщає».

       Вербна неділя святиться лоза,

       Всі ми вітаємо Господа Христа.

       Батько і мати, брат і сестра,

       Кожна родина  витає Христа.

                       ( о.Ярослав Царик).

Історія та значення свята:

Вербна неділя - це спогад про вхід Ісуса Христа до Єрусалима, коли люди вітали його пальмовими гілками. Тому свято також називається - Вхід Господній в Єрусалим.

В українській традиції пальми символічно замінює верба - перше весняне дерево, яке "прокидається" і є символом життя та оновлення. В багатьох країнах цю неділю називають саме пальмовою, бо гілками пальми була дорога, якою прямував Ісус.

В Україні, а також у всіх інших слов'янських країнах пальми не росли, то символом, який означає перемогу та життя, обрали вербу.

Традиції Вербної неділі:

На Вербну неділю у храмах та церквах проводять святкову службу і освячують невеличкі букетики з гілками верби. Також ставлять свічки за здоров'я близьких та моляться.

Гілочками верби легенько стукають потім одне одного зі словами: "Не я б'ю - верба б'є".

Гілочками прикрашають будинок, освячені верби зберігають протягом року, бо ці гілки вважаються потужним оберегом. Вербу також підкладають у воду або корм тварин - щоб захистити їх від хвороб.

Ще вербні гілочки використовують для миття дітей, або додають їх у воду для вмивання стареньких та немічних - у давнину вірили, що ці гілочки цілющі.

З Вербної неділі починається приготування до Великодня.

 

 

 

        Літературна гостина: « Зростаємо разом з книгою!»

Другого квітня відзначається Міжнародний день дитячої книги. Цю дату встановлено з ініціативи й за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Щороку з 1967-го — у день народження Ганса Крістіана Андерсена — у всьому світі проходять заходи, присвячені дитячій літературі й читанню.

                           Коли виникло свято книги 

            Щороку 2 квітня ми святкуємо Міжнародний день дитячої книги. Це свято було започатковане 1967 року рішенням Міжнародної ради з питань дитячої книги (IBBY-International Board on Books for Young People). А дата була обрана не випадково. Саме цього дня народився славетний данський казкар – Ганс Крістіан Андерсен (1805-1875). Тож, відзначаючи цю подію, ми згадуємо всі чудові твори цього дивовижного митця й оцінюємо подальші старання його послідовників. А також розуміємо, яке місце сьогодні посідає книга у вихованні та розвитку дітей.

       Традиції святкування Міжнародного дня дитячої книги

      Щороку одна з національних секцій IBBY виступає спонсором чудового свята. Крім того, обрана секція запрошує популярного письменника для написання особливого послання для всіх дітей світу, а відомі художники на його основі створюють оригінальний плакат.

      Також у цей день, раз на два роки, дитячим письменникам і художникам присуджується головна нагорода – Міжнародна премія імені Г. К. Андерсена із врученням золотої медалі. Цю найпрестижнішу міжнародну нагороду часто називають «Малою Нобелівською Премією». Золоту медаль із профілем великого казкаря лауреатам вручають на черговому з’їзді конгресу Міжнародної ради з дитячої книги.

А ще Міжнародна ради з дитячої книги має право нагородити особливою відзнакою – Почесним диплом за окремі книги для дітей: за найкращі переклади мовами світу та ілюстрування. 

            Зазвичай до 2 квітня у багатьох країнах приурочують проведення тижня дитячої та юнацької книги. Відбувається дуже багато цікавих та змістовних заходів, які неможливо забути: виставки і фестивалі, конкурси і конференції, на яких показують, читають та обговорюють найкращі видання світу. А театральні колективи готують вистави за сюжетами найцікавіших дитячих книг. І всюди, у всіх країнах, королем свята по праву вважається Андерсен, чий внесок у світову дитячу літературу був і залишається неперевершеним. 

 

              Цікаве з історії дитячої книги

            Дитяча література з'явилася порівняно нещодавно. До середини вісімнадцятого століття діти читали приблизно те саме, що і їхні батьки. Особливо популярними були «Робінзон Крузо» Д. Дефо та «Подорожі Гуллівера» Дж. Світа. А ще дорослі та малі читачі полюбляли східні казки. Тогочасні книголюби зачаровувалися фантастичними історіями із циклу «Цікаві арабські ночі» – про Аладдіна, Алі-Бабу і сорок розбійників та сім подорожей Синдбада-мореплавця. 

       Суто дитяча література народилася аж через сто років – у дев′ятнадцятому столітті з появою братів Грімм. Їхні твори відразу привернули до себе увагу малечі. І дотепер ми не уявляємо, як можна вирости і не знати таких чудових казок, як, наприклад, про Білосніжку і Сплячу Красуню.

            Але саме Гансу Крістіану Андерсену вдалося змінити ставлення до дитячих книг та неймовірно розвинути і збагатити цей вид художньої літератури. Біографія Андерсена теж нагадує свого роду казку. Він народився в родині шевця і сам у ранньому дитинстві став підмайстром на фабриці. Але, коли йому виповнилося чотирнадцять, життя різко змінилося. Андерсен вирушив до Копенгагена, де став почесним учнем-танцівником у королівському балеті. Згодом, зрозумівши, що його справжнє покликання в іншому, почав писати твори для сцени і друкувати власні вірші у журналах того часу. Але прославився на весь світ завдяки своїм казкам. 1833 року він отримав Королівську стипендію за внесок до літератури. На згадку про великого казкаря на батьківщині Андерсена на набережній Копенгагена встановили статую героїні його казки – Русалоньки, що стала символом міста і нагадую всім відвідувачам про свого славного творця. 

            Не забуваємо і ми його. Щовечора, яким би втомливим не був день, сідаємо разом з дітьми у затишному куточку кімнати, розгортаємо «Снігову королеву» чи іншу книгу казок і поринаємо в розкішний вигаданий світ.