#Зниклі_безвісти
#Вірш_дня
В Україні та світі 30 серпня відзначається Міжнародний день зниклих безвісти.
Міжнародний день зниклих безвісти – це нагадування про тисячі українців, чиє місцезнаходження досі невідоме. Їхні родини щодня живуть у тривозі та очікуванні, шукають правду, звертаються до всіх можливих інстанцій, моляться та надіються на диво. Важко уявити, що відчувають сім’ї, які живуть у цій невизначеності… Зрозуміти це можуть лише ті, хто переживає подібне.
Ми, як громадяни України, не маємо права залишати цей біль поза увагою. Наш обов’язок – підтримувати родини зниклих, вимагати правди й робити все можливе, аби повернути кожного додому. Разом з Вами ми молимося, сподіваємося і віримо, що кожен із наших земляків обов’язково повернеться додому. Все можливе, поки жива надія.
Пам’ятаємо. Чекаємо. Віримо.
ЗНИКЛИМ БЕЗВІСТИ
Їх називають зниклими безвісно...
Їх не везуть додому "на щиті"...
Живуть надіями родини їхні, звісно...
Та часто марні вже надії ті...
Хтось з них у небо янголом полинув,
Віддав життя у цій страшній війні...
У когось з них без імені могила...
Хтось проросте барвінком навесні...
А хтось живий таки... десь у полоні...
Проходить кола пекла нищівні...
Змарнів та схуд від голоду... А скроні
Від тих жахіть вже білі, ніби сніг...
Когось навік поглине невідомість...
Когось врятує, мабуть, сам Господь --
Вернуться хлопці в рідний край, додому...
І до родин своїх, і до господ...
Від вас давним-давно немає вісті...
Та кожен з вас -- герой, країни цвіт!
В якому б зараз не були ви місці --
Ви в наших душах... мертві чи живі...
/Інна Тамара/